Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.06.2023 р. № 1426/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова  служба України за результатами розгляду звернення  фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до запиту, Підприємець є платником єдиного податку ІІ групи, здійснює виробництво та продаж біжутерії зі штучними квітами та скляними намистинами.

Оплата за продані товари надходить від покупців виключно на розрахунковий рахунок ФОП у форматі ІВАN.

Підприємець звернулася до податкового органу із наступними запитаннями:

1) Чи потрібно Підприємцю, який виробляє та у подальшому здійснює оптовий продаж біжутерії зі штучними квітами та скляними намистинами, тобто товарів, що не входять до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 16.03.2017 № 231 (далі – Перелік № 231), мати та зберігати документи, що підтверджують витрати на придбання сировини з якої були виготовлені такі вироби?

2) Чи потрібно Підприємцю, під час продажу біжутерії зі штучними квітами та скляними намистинами, тобто товарів, що не входять до Переліку №231, вести облік товарних запасів відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496)?

Щодо питання 1

Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов’язані вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації та підтверджувати походження товарів документами.

Наведений висновок ґрунтується на аналізі вимог Податкового кодексу України та п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265).

Зокрема, пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Враховуючи викладене, як відповідь на питання 1 повідомляємо, що Підприємець не повинен підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання, у тому числі сировини, товарів/послуг, а зобов’язаний вести лише облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Щодо питання 2

Із системного аналізу пункту 12 статті 3 Закону № 265 вбачається, що обов’язок ведення обліку товарних запасів у фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість виникає виключно за умови реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Враховуючи викладене, при продажу біжутерії зі штучними квітами та скляними намистинами, що не входять до Переліку № 231, у Підприємця відсутній обов’язок  ведення обліку товарних запасів відповідно до Порядку №496.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.