Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.06.2023 р. № 1435/ІПК/99-00-21-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питаньвизначення відповідно до статті 39 Податкового кодексу України (далі -Кодекс) контрольованими операції з отримання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІКодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що у 2022 році отримав безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від пов’язаної особи - нерезидента у сумі 3 мільйона доларів США. Річний дохід платника податків від усіх видів діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку перевищує 150 мільйонів гривень. Сума всіх господарських операцій між платником податків та пов’язаною особою нерезидентом не перевищує 10 мільйонів гривень.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

• чи має визнаватися операція з отримання у 2022 році безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від пов’язаної особи -нерезидента контрольованою?

Платник податків зазначає, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає у необхідності достовірного та повного обчислення та сплати податку на прибуток.

Підпунктом 39.2.1.1підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті -платників податку на особливих умовах -на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті
39 розділу I Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

операції з придбання (продажу) послуг;

операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;

фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Відповідно до абзацу восьмому підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексуповоротна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються статтями 1046 - 1053 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

 

Зокрема, статтею 1046 ЦКУ встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з пунктом 1 статті 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу визначено, що  об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за операціями з отримання поворотної фінансової допомоги.

Таким чином.Операції з отримання (повернення) поворотної фінансової допомоги, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому, підпунктом 6.1 пункту 6 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 № 290,  встановлено, що не визнаються доходами надходження, що належать іншим особам.

Згідно з підпунктом 9.3 пункту 9 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 № 318, не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати, зокрема погашення одержаних позик.

Тобто, згідно з приписами бухгалтерського обліку операція з отримання та своєчасного погашення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги не впливає на  фінансовий результат до оподаткування та відповідно не впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. Отже, така операція не підпадає під визначення контрольованої.

Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно визнання операцій контрольованими має розглядатись з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувалися.

Відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).