Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.06.2023 р. № 1432/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань, пов’язаних з оподаткуванням ПДВ та податком на прибуток підприємств операцій за договором оренди, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненнях, комунальне некомерційне підприємство є закладом охорони здоров’я та балансоутримувачем нерухомого майна. Власником такого майна є представницький орган місцевого самоврядування, який частину майна надає в оренду та відповідно до положення про оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст відповідної області (далі – Положення) зобов’язує комунальне некомерційне підприємство перераховувати 50 відсотків від суми орендної плати в дохід обласного бюджету.

Відповідно до договору оренди орендар повинен сплачувати орендну плату на підставі рахунків комунального некомерційного підприємства із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок комунального некомерційного підприємства, і частини орендної плати, яка сплачується до обласного бюджету. На підставі договорів про відшкодування (компенсацію) витрат комунального некомерційного підприємства на сплату комунальних послуг (електричної енергії, вивезення сміття тощо) комунальне некомерційне підприємство отримує від орендаря відповідне відшкодування (компенсацію) таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, комунальне некомерційне підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відшкодування (компенсації) орендарем вартості понесених ним витрат зі сплати спожитих таким орендарем комунальних послуг?;

2) щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у разі здійснення таких операцій?;

3) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання в оренду майна та складання податкової накладної, якщо комунальному некомерційному підприємству перераховується частина орендної плати?;

4) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання в оренду майна, якщо частина орендної плати сплачується до обласного бюджету; а орендодавець - власник такого майна є неплатником ПДВ?;

5) чи призведе спрямування коштів у вигляді частини орендної плати до обласного бюджету особисто орендарем до порушень вимог пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ, наслідки яких встановлено підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ, так як у бухгалтерському обліку таке перерахування коштів до бюджету обліковується не як дохід (прибуток) неприбуткової організації, а саме як розрахунки з обов’язкових платежів до обласного бюджету згідно з примірним договором оренди та Положенням? 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Статтями 284 та 286 ГКУ визначено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є як придбання власником такого майна певних товарів та отримання ряду послуг, пов'язаних з необхідністю утримання такого майна, сплата податків, пов'язаних з рухомим/нерухомим майном, так і перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг, в тому числі і формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за рухоме/нерухоме майно.

Отже, у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як утримання орендованого майна та надання орендарям комунальних послуг (зокрема, електричної енергії, з вивезення сміття тощо).

Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, передачею права на експлуатацію такого майна, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулюються Законом України від 03 жовтня 2019 року № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» (далі – Закон № 157-IX).

Згідно з абзацом третім частини п'ятої статті 17 Закону № 157 порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі – Примірний договір), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року № 820 «Про затвердження примірних договорів оренди державного майна». Пункти 3.3 та 3.4 розділу II «Незмінювані умови договору» Примірного договору містять, зокрема, такі вимоги:

- орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у такому Договорі;

- орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету;

- орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із ПДВ, нарахованим на загальну суму орендної плати.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що операції з постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ (крім послуг, визначених підпунктами «а» - «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ);

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 розділу V ПКУ).

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Узагальнююча податкова консультація щодо перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій комунальних некомерційних підприємств, які передають в оренду закріплене за ними майно, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.01.2021 № 23.

Відповідно до підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації – це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ.

Пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Відповідно до підпункту 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок). Пунктом 3 цього Порядку визначено, що створення і ведення Реєстру здійснюється ДПС.

Слід зазначити, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ), з урахуванням положень пункту 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Щодо питань 1 - 2

Відшкодування (компенсація) орендарем витрат комунального некомерційного підприємства – балансоутримувача нерухомого майна на утримання орендованого нерухомого майна та спожитих орендарем комунальних послуг за своєю суттю є складовою вартості послуги з оренди майна, операція з постачання якої є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню за ставкою 20 відсотків, тому у разі отримання такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ.

Суми ПДВ, сплачені у складі отриманих від постачальника комунальних послуг та інших витрат, комунальне некомерційне підприємство відносить до складу податкового кредиту за умови наявності складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (або документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ).

Виходячи з суми спожитих орендарем комунальних послуг комунальне некомерційне підприємство нараховує податкові зобов’язання з ПДВ та складає податкову накладну.

При цьому слід зазначити, що у разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема в неоподатковуваних ПДВ операціях (звільнених від оподаткування ПДВ операціях) або частково в оподатковуваних ПДВ (надання послуг з оплати комунальних послуг) і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у такого платника податку виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та/або пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.

Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється відповідно до пункту 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій у порядку та за формою згідно з додатком 7 до податкової декларації з ПДВ.

Щодо питань 3 - 4

Операція з надання послуг з оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, у тому числі що належить до комунальної та державної власності, відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є операцією з постачання послуг, яка є об'єктом оподаткування ПДВ, та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків (крім операцій, визначених підпунктом 196.1.15 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ).

Податкові зобов'язання у балансоутримувача за операцією з постачання послуг з оренди комунального чи державного майна будуть визначатися на дату «першої події»: або на дату зарахування коштів від орендаря або на дату оформлення належним чином документа, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, балансоутримувач – платник ПДВ нерухомого майна, власником якого є представницький орган місцевого самоврядування, повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ:

на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди (100 відсотків), а не на частину такої суми, яка перераховується такому балансоутримувачу (50 відсотків) та незалежно від того, чи зареєстрований орендодавець-власник майна платником ПДВ, а також від того, в якому співвідношенні буде здійснюватися розподіл орендної плати та як визначена вартість послуг з оренди майна (з ПДВ чи ні) у договорі).

на дату зарахування таких коштів («перша подія») від орендаря.

Податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов'язань та реєструється в ЄРПН платником ПДВ – балансоутримувачем такого майна на орендаря.

Щодо питання 5

Обов’язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства у статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед своїх засновників (учасників), працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

При цьому, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не передбачених установчими документами, на цілі, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

На підставі викладеного вище у загальному порядку для комунального некомерційного підприємства, внесеного у встановленому порядку до Реєстру, у ситуації, коли відповідно до договору оренди комунального майна орендар самостійно розподіляє кожний черговий платіж за оренду майна і спрямовує відповідні частини орендної плати безпосередньо комунальному некомерційному підприємству (балансоутримувачу) та до бюджету територіальної громади, а комунальне некомерційне підприємство, в свою чергу, у складі своїх доходів для цілей бухгалтерського обліку відображає одержану від орендаря частину орендної плати, яку в повному обсязі використовує для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами (з урахуванням положень пункту 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану), такий порядок розрахунків не є розподілом доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства. При цьому мають дотримуватися інші вимоги підпунктів 133.4.1 та 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ щодо перебування такого комунального некомерційного підприємства у Реєстрі.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ (з урахуванням положень пункту 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ.

Водночас повідомляємо, що за даними інформаційних систем ДПС станом на 01.05.2023 комунальне некомерційне підприємство не внесене до Реєстру.

Крім того наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

Індивідуальна податкова консул