Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.06.2023 р. № 1469/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної
особи – підприємця ………………………………………………………  , далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку другої групи) і здійснює діяльність у сфері торгівлі та просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Відповідальність для ФОП за здійснення розрахункових операцій через програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним.

2. Відповідальність для ФОП за здійснення розрахункових операцій через  ПРРО з використанням режиму попереднього програмування найменування однотипних груп товару, які не є підакцизними (наприклад «Хлібобулочні вироби», «Молочні вироби»).

3. Наскільки детальною повинна бути номенклатура товарів в обов’язкових реквізитах фіскального чека. 

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та
нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Форма та зміст розрахункових документів встановлена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України
від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення).

У відповідь на питання один повідомляємо, що станом на дату надання відповіді в Україні у платників податків відсутній обов’язок здійснювати попереднє програмування та/або кодування товарів. Водночас, створення номенклатури товарів та присвоєння їм певної послідовності – нумерації та використання її при продажу товарів значно пришвидшує процес проведення розрахунків.    

Разом з тим, у разі відсутності в розрахунковому документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, зокрема, назви товару, такий документ не прийматиметься, як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення).

Тобто, реалізація товарів з зазначенням у розрахунковому документі не відповідних назв, призведе до порушення вимог Закону України № 265, в частині надання відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.  

За порушення вимог Закону № 265, зокрема, встановлення в процесі перевірки факту невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, застосовуються фінансові санкції в таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення (пункт 1 статті 17 Закону № 265).

Щодо відповіді на питання 2 та 3.

Згідно з розділом ІІ Положення для визнання фіскального касового чеку на товари (послуги) відповідним, в частині ідентифікації товару, що не є підакцизним, достатньо зазначати назву товару (послуги), яку такий чек має містити в обов’язковому порядку.

Назва товару (послуги) – це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу.

Таким чином, об’єднання в узагальненій назві однорідних товарів, які мають однакові властивості, не відрізняються споживчими якостями та можуть бути віднесені до однорідної (однієї родової) групи, не призводить до порушення встановленого статтею 3 Закону № 265 порядку проведення розрахунків.

Водночас, ДПС вважає, що у випадку об’єднання найменувань однорідних товарів та присвоєння їм спільної назви в облікових та розрахункових документах, така назва має містити якісні та споживчі характеристики, які дозволяють однозначно ідентифікувати такі товари.

Як приклад: молоко Яготинське з найменуваннями: «молоко Яготинське
1 л, жирність 1,5%»; «молоко Яготинське 1 л, жирність 2,5%» та
інші аналогічні, можуть бути об’єднані під однією назвою – «молоко Яготинське 1 л» і мати однакову ціну. Наведений приклад може бути поширений на будь-які групи товарів, крім підакцизних.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.