Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавстваі в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що у … та у … ним було здійснено продаж квартир. Крім того, у …здійснено продаж земельної ділянки. Право власності на об’єкти продажу набуто більше ніж за три роки до дати їх відчуження.
У … органом досудового розслідування до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення платником кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 212 Кримінального кодексу України, а саме – ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи призвела сплата податків, передбачених чинним податковим законодавством України за договорами купівлі-продажу від …, … та …, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, яка відповідала оціночній вартості цих об’єктів, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку, до ненадходження до бюджету коштів? Якщо призвела – вказати в якому розмірі, яких саме податків та зборів?
2. Чи можна вважати податковим зобов’язанням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначені самостійно органом досудового розслідування за обставин, коли контролюючим органом не проводилось перевірки правильності нарахування і сплати цих податків та зборів, та не складалось відповідних податкових повідомлень-рішень?
3. З якого часу податкове зобов’язання, визначене органом досудового розслідування, вважається узгодженим:
з моменту повідомлення про підозру;
з моменту обрання запобіжного заходу;
з дня завершення ознайомлення з матеріалами кримінального провадження;
з моменту вручення обвинувального акту;
з іншої дати?
4. В якому порядку та строки можна оскаржити податкове зобов’язання, визначене мені органом досудового розслідування, про наявність якого платник дізнався зі змісту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 212 Кримінального кодексу України?
5. До якого бюджету і в які строки підлягають сплаті суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначені органом досудового розслідування?
6. Чи є матеріальною шкодою в розуміння частини четвертої ст. 212 Кримінального кодексу України визначені органом досудового розслідування суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору? Якщо є – в якому порядку, кому і в які строки ця матеріальна шкода відшкодовується?
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Щодо першого питання
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 Кодексу (п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 Кодексу).
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця регулюється ст. 172 Кодексу.
Статтею 168 Кодексу визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
Так, відповідно до п.п. «б» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Кодексу фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділом IV Кодексуза нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв).
Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа у випадках, визначених розділом IV Кодексу (п.п. 168.4.8 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).
Отже, фізична особа у разі продажу нерухомого майна іншим фізичним особам несе відповідальність за нарахування, сплату та повне перерахування сум податку на доходи фізичних осіб.
Щодо другого – п’ятого питань
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митноїслужбу України» (далі – Постанова № 1200), утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Абзацом другим п. 2 Постанови № 1200 встановлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, основним завданням ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Також, у відповідності до положень абзацу шостого п. 2 Постанови № 1200 Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
У зв’язку із набуттям чинності 25 березня 2021 року Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» (далі – Закон № 1150) згідно з вимогами Постанови № 1200, абзацу другого п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 року № 395 «Питання Державної податкової служби», здійснено відповідні заходи, пов’язані з реорганізацією (ліквідацією) Державної фіскальної служби України.
Відповідно до п.п. 2 п. 10 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1150 визначено Кабінету Міністрів України не пізніше восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію Державної фіскальної служби України.
24 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України розпорядженням від 24 листопада 2021 року № 1493-р «Про початок діяльності Бюро економічної безпеки»погодився з пропозицією Бюро економічної безпеки про початок його діяльності та можливість виконання зазначеним Бюро функцій та завдань щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону№ 1150Бюро економічної безпеки України (БЕБ) – це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.
БЕБ відповідно до покладених на нього завдань здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у межах передбаченої законом підслідності (п.п. 1 п. 1 ст. 8 Закону № 1150).
При цьому матеріали кримінального провадження, які перебувають в органах досудового розслідування, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, на стадії досудового розслідування, передаються відповідному прокурору у кримінальному провадженні для подальшої передачі до Бюро економічної безпеки України у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України (абзац другий п. 2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1150).
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року№ 1068 «Деякі питання організації діяльності Бюро економічної безпеки України» затверджено Положення про БЕБ, п.п. 23 п. 6 якого БЕБ відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю БЕБ.
Таким чином, питання друге – п’яте, які пов’язані з діяльністю органів досудового розслідування, неналежать до компетенції Державної податкової служби України.
Щодо шостого питання
Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, МіністерствоюстиціїУкраїни (Мін’юст) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, відповідно до покладених на нього завдань надає роз’яснення та організовує розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Мін’юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються.
Отже, із зазначеного питання Ви можете звернутися до Міністерства юстиції України.
Зауважуємо, що відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Згідноз п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |