Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.06.2023 р. № 1484/ІПК/99-00-21-02-02-06

 Державна податкова служба України розглянула лист щодо питань оподаткування операцій з придбання інвестиційного активу та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої у зверненні інформації, заявник є одним з двох учасників ТОВ «…», попередньо викупивши частку учасника вказаного товариства у розмірі 1%, яка належала ТОВ «1». Другий учасник товариства – компанія, зареєстрована за законодавством Республіки Кіпр мала частку 99%. Перед здійсненням операції з купівлі-продажу 1% частки учасника, на загальних зборах ТОВ «…» було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку. Частки учасників залишилися без змін.

19.07.2022 заявник придбав частку ТОВ «1» і частки учасників у статутному капіталі стали складати 1% - заявник та 99% - компанія-нерезидент.

26.07.2022 на загальних зборах учасників ТОВ «…» було прийнято рішення затвердити внесення додаткового вкладу до статутного капіталу за рахунок вкладу товариства-заявника та збільшити розмір статутного капіталу ТОВ «…». У зв’язку з таким збільшенням частки учасників стали 85% - товариства-заявника та 15% - компанії-нерезидента. На даний час заявник планує викупити частку нерезидента.

При цьому заявник зазначає, що судовою практикою було підтверджено позицію, що операція з реінвестування дивідендів за своєю суттю та економічним змістом є операцією з внесення коштів до статутного капіталу юридичної особи-резидента в обмін на корпоративні права, що є витратами на придбання інвестиційного активу (частки в статутному капіталі товариства), які надалі повинні враховуватися при визначенні фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

У зв’язку із вказаним вище заявник запитує:

Чи є вірним твердження, що операція із збільшення статутного капіталу ТОВ «…» за рахунок нерозподіленого прибутку створила витрати на придбання інвестиційного активу (частки в статутному капіталі ТОВ «…») для учасника-нерезидента, що повинні враховуватися податковим агентом (товариством-заявником) при розрахунку інвестиційного прибутку нерезидента.

 

Відповідно до п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу інвестиції – господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Одним з видів інвестицій є реінвестиції – господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій (п.п. «в»п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу).

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

До компетенції загальних зборів учасників, зокрема, належать: зміна розміру статутного капіталу товариства;перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів (пункти 3,5,12 частини другої ст. 30Закону № 2275).

Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства. У разі збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без залучення додаткових вкладів склад учасників товариства та співвідношення розмірів їхніх часток у статутному капіталі не змінюються (частини перша та друга ст. 17 Закону № 2275).

Крім того учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників (ст. 18.Закону № 2275).

Отже, збільшення статутного капіталу товариства можливе за рахунок внесення додаткових вкладів учасниками та/або третіми особ, а також без внесення учасниками додаткових вкладів, а шляхом зарахування нерозподіленого прибутку товариства. При цьому, таке зарахування не містить інвестиційну складову (витратну частину) для учасників товариства.

Стосовно дивідендів слід зазначити, що Законом № 2275встановлено, що виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Водночас, п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлює, що для цілей оподаткування дивідендами вважається платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г»п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г»п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п.п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г»п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

При цьому,визначене п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексупоняття «дивіденди», застосовується виключно для цілей оподаткування.

Отже, операція із збільшення статутного капіталу товариства за рахунок нерозподіленого прибутку такого товариства не є операцією з внесення йогоучасником вкладу до статутного капіталу в обмін на корпоративні права, а є операцією із збільшення номінальної вартості частки учасника такого товариства.Тобто частина нерозподіленого прибутку, на яку була збільшена номінальна вартість частки учасника, не може вважатися витратами учасника на придбання такого інвестиційного активу (корпоративних прав).

Водночас, якщо дивіденди, що підлягають виплаті учасникам товариства на підставі рішення про їх виплату, спрямовуються на збільшення статутного капіталу товариства за рішенням зборів, то така операція розглядається як реінвестиція, а спрямовані на збільшення статутного капіталу дивіденди вважаються витратами учасника на придбання корпоративних прав.

Що стосується здійснення викупу частки, яка належить компанії-нерезиденту, то відповідно до частини першої ст. 21Закону № 2275 учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «а» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу (п.п. «е»п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому шостому підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з цим Кодексом до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.

Прибуток від здійснення операцій, визначених у підпункті «е»п.п. 141.4.1 п. 141.4 Кодексу, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.

Отже, у разі якщо юридична особа-нерезидент здійснює продажсвоєї частки в статутному капіталі юридичної особи - резидента України, то така операція оподатковується за ставкою в розмірі 15 відсотків та сплачується покупцем – резидентом України під час такої виплати (покупки), якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

При цьому, прибуток від здійснення такої операції визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу.

Відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).