Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.06.2023 р. № 1480/ІПК/22-01-04-01-10

Головне управління ДПС у Хмельницькій області на звернення Комунального підприємства щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно приналежності до платників податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за об’єкти нежитлової нерухомості, які закріплено на правах оперативного управління, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Комунальне підприємство повідомило, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником об’єктів нежитлової нерухомості: торгового центру та павільйону, будівлі критого ринку та будівлі для збереження рідких речовин є територіальна громада м. Нетішин (Нетішинська міська рада та Виконавчий комітет Нетішинської міської ради). Нерухоме майно перебуває в Комунального підприємства на праві господарського відання.

Комунальне підприємство просить надати роз’яснення чи є він платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об’єктами нерухомості, які перебувають у підприємства на праві господарського відання.

Бюджетним кодексом України визначено, що до бюджетних установ належать організації, які створені у встановленому порядку органами державної влади та органами місцевого самоврядування, повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Разом з цим бюджетні установи додатково до коштів загального фонду бюджету отримують власні надходження (кошти, отримані в установленому порядку як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності), які включаються до спеціального фонду бюджету та мають цільове спрямування (част. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України).

Також обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Разом із цим, пп. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 ПКУ визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктами оподаткування, до яких віднесено, зокрема, підпунктом «а» об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).

Одночасно, держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (п. 5 ст. 22 Господарського кодексу України).

Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (ст. 136 Господарського кодексу України).

Оскільки платниками Податку визначені власники об'єктів нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу), то об'єкти нерухомості, які перебувають у власності органу місцевого самоврядування та передані в господарське відання Комунальному підприємству, яке, здійснюючи свої повноваження, може передавати таке майно в оренду за згодою власника, не підпадають під визначення об'єкта оподаткування Податком за умови зарахування коштів, отриманих від надання послуг з оренди до спеціального фонду бюджету та їх цільового використання.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).