Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.06.2023 р. № 1486/ІПК/99-00-07-04-02-06

Державна податкова служба України  розглянула  звернення ТОВ щодо надання податкової консультації та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

  У своєму зверненні Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

 1. Яким чином  Товариство,  як платник податку має визначати, чи є окремий товар підакцизним, для цілей застосування Закону України  від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»? (далі – Закон № 265).

2. Чи залежить факт класифікації окремого товару як підакцизного, для цілей застосування Закону № 265 від факту сплати акцизного податку при ввезенні такого товару його імпортером на митну територію України?

3. Які документи на придбання товару можуть використовуватись Товариством для визначення, чи відноситься окремий товар до підакцизних?

4. Чи може слугувати підтвердженням того,  що окремий товар не є підакцизним, висновок товарознавчої експертизи, інший документ виданий закладом експертизи?

5. У випадку якщо Товариство придбає товар у неплатника ПДВ, у зв’язку з чим  відсутня податкова накладна з зазначенням коду УКТ ЗЕД щодо придбаного, чи має Товариство самостійно визначити який товар є підакцизним?

6. Чи несе Товариство відповідальність у випадку якщо постачальником було помилково зазначено невірний код УКТ ЗЕД товару, внаслідок чого він був класифікований як підакцизний, в той час як такий товар за своїми фізичними та хімічними характеристиками не є пальним, та не відноситься до підакцизних товарів?

7. Чи несе Товариство відповідальність у випадку якщо постачальником було помилково зазначено невірний код УКТ ЗЕД товару, внаслідок чого він не був класифікований як підакцизний, в той час як такий товар є паливом в розумінні підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу?

8. У випадку якщо після придбання товару, висновком експертизи буде встановлено, що такий товар не є підакцизним, за своїми фізичними та хімічними характеристиками товар не віднесено до палива, чи  має Товариство зазначати при подальшій реалізації такого товару його код УКТ ЗЕД у розрахунковому документі?

9. Чи поширюються вимоги пункту 11 статті 3 Закону № 265 щодо зазначення коду УКТ ЗЕД товару в розрахунковому документі, на операції, які не вважаються реалізацією пального, які визначені підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

 

Правовідносини у цій сфері регулюються Кодексом,  Митним кодексом України від 13 березня № 4495-VI (далі – Митний Кодекс), Законом № 265, Законом України від 4 червня 2020 року  № 674-IX «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674), Законом України від 19.10.2022  №  2697-ІХ  «Про митний тариф України»  (далі – Закон № 2697), Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»       (далі – Закон № 996), Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13   (далі – Положення № 13) та іншими нормативно – правовими актами чинними на території України.

З метою надання відповіді на поставлені питання, слід зазначити, що Кодекс  є законодавчим актом, який регулює правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає порядок їх адміністрування, права та обов’язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

 

Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій  у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Статтею 3 Закону № 265 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі      (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265);

проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (пункт 11 статті 3 Закону № 265).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО та/або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У свою чергу форма та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, визначається Положенням № 13.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/ електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

        Обов’язкові реквізити фіскального чека визначені пунктом 2 розділу II Положення № 13, зокрема код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).

        Водночас, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення № 13).

 

Щодо питання 1, 2

Згідно з підпунктом 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що підакцизні товари (продукція) –  це товари за кодами згідно з  Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

         Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать:

         спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння;

         тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

         рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

         пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно – шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

         автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

        електрична енергія (пункт 215.1 статті 215 Кодексу).

        Перелік підакцизних товарів та ставки акцизного податку на таку продукцію визначено пунктом 215.3 статті 215 Кодексу. 

        Відповідно до статті 1 Закону № 2697 митний тариф України є невід’ємною частиною Закону № 2697 та містить перелік ставок загальнодержавного податку – ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

       З 01 січня 2023 року діють нові коди згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), запроваджені Законом № 2697. При цьому, втратили чинність коди УКТ ЗЕД, затверджені Законом № 674.

      Оскільки окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД  (версії 2022 року) зазнали змін у порівнянні з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), чинними до 31.12.2022 (включно), то наказом Державної митної служби України від 23.11.2022 № 513 (далі – Наказ № 513), були затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2017 року до УКТ ЗЕД версії 2022 року.

       Наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 № 543 затверджені Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (пояснення до УКТ ЗЕД), які містять тлумачення змісту позицій УКТЗЕД, терміни, короткі описи товарів і галузі можливого застосування цих товарів, класифікаційні ознаки та конкретні переліки товарів, що включені або виключені з тих чи інших товарних позицій, методи визначення різних характеристик товарів та іншу інформацію, яка є необхідною для однозначного віднесення конкретного товару до певної товарної позиції УКТЗЕД.

          Як вже зазначалося раніше пунктом 11 статті 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу:

товар (продукція) з кодом УКТ ЗЕД 2710 12 25 00 (опис «інші спеціальні бензини») оподатковується за ставкою акцизного податку 213,50 євро за                 1000 літрів;

товар (продукція) з кодом УКТ ЗЕД 3811 19 00 00 (опис «антидетонатори») оподатковується за ставкою акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів;

товар (продукція) з кодом УКТ ЗЕД 3814 00 90 90 (опис «тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу») оподатковується за ставкою акцизного податку 245,50 євро за 1000 літрів. Підставою для віднесення такого товару (продукції) до підакцизного товару (продукції) є відповідність його коду УКТ ЗЕД опису, наведеному у пункті 215.3 статті 215 Кодексу.

        Враховуючи викладене, платник податків маючи законодавчо встановлений обов’язок проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, самостійно визначає чи є товар підакцизним з урахуванням статті 215 Кодексу та інших нормативно – правових актів.

 

 

Щодо питання 3 та 5

Пунктом 44.1 статті 44 розділу I Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та /або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів, бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 розділу I Кодексу.  

 При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник грунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону № 996).

Частиною 1 статті 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції.

Господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону            № 996).

В той же час первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (частина 1 статті 9 Закону № 996).

Зокрема, відповідно до пункту 2 статті 9 Закону № 996 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

        зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської    операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних
за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

       особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу,
яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (частини 3, 5 статті 9 Закону № 996).

        Отже, до переліку первинних документів відносяться документи: податкові накладні, видаткові накладні, товаро – транспортні накладні, митні декларації, акти закупки, акти про виконані роботи, фіскальні чеки, товарні чеки, рахунок – фактура, бухгалтерська довідка, акцизні накладні та інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару, найменування товару, код УКТ ЗЕД  товару.

Слід зазначити, що правила складання податкових        накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 розділу V Кодексу. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами.

Пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» (порядковий номер податкової накладної) та «й» (індивідуальний податковий номер) пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу.

Зокрема, одним із таких реквізитів є код товару згідно з УКТ ЗЕД (підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу).

Таким чином, зв’язку з прийняттям Закону № 2697, який набув чинності з 01 січня 2023 року, у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної повинна відображатись інформація щодо зазначення такого обов’язкового реквізиту, як код товару згідно з УКТ ЗЕД.

       Статтею 215 Податкового кодексу України конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД, а тому при здійсненні операцій з постачання у тому числі підакцизних товарів зазначені коди мають відображатись у податковій накладній.

        Враховуючи викладене, платник податків маючи законодавчо встановлений обов’язок проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, самостійно визначає чи є товар підакцизним з урахуванням статті 215 Кодексу та інших нормативно – правових актів.

       Крім того, платники податків, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням РРО або ПРРО під час реалізації підакцизними товарами при програмуванні найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з         УКТ ЗЕД повинні   враховувати інформацію, яка була вказана в супровідному документі (податковій накладній) постачальника під час придбання такого товару.  

 

         Щодо питання 6,7

 Так, відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 996 відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

         Пунктом 7 статті 17 Закону № 265 передбачено, що у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з цим, статтею 26 Закону № 265 встановлено, що посадові особи
та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, а також посадові особи уповноважених банків, небанківських фінансових установ
та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з торгівлі валютними цінностями
в готівковій формі та/або отримали відповідні ліцензії Національного банку,
за порушення вимог цього Закону притягуються контролюючими органами
до адміністративної відповідальності згідно із законом.

Так, відповідно до статті 155¹ КУпАП, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, у разі продажу платником податку підакцизного товару
із відображенням у фіскальному чеку невірного (помилкового/              відмінного від первинних документів) коду УКТ ЗЕД такого товару, за порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265
до такого платника податку за рішенням відповідного контролюючого органу застосовуються фінансові санкції  передбачені пунктом 7 статті 17
Закону № 265. Крім того, на посадових осіб та на осіб, які здійснюють такі розрахункові операції, за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг відповідно до статті 155¹ КУпАП тягне за собою накладення штрафу.

 

        Щодо питання 4, 8

Як вже зазначалося раніше, підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Так, пунктом 215.3 ст. 215 Кодексу визначено перелік підакцизних товарів та ставки акцизного податку, за якими вони оподатковуються.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать, зокрема, пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за ко