Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.06.2023 р. № 1498/ІПК/15-32-04-02-07

Головне управління ДПС в Одеській області на звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо плати за землю (далі – Плата),  керуючись ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції, повідомляє.

Товариство поінформувало, що з травня 2023 року на підставі договору купівлі-продажу (далі – Договір) є власником нежитлових приміщень І поверху (далі – Об’єкти), розташованих на земельній ділянці комунальної власності (далі − Ділянка). Умовами Договору визначено, що Ділянка не є предметом купівлі-продажу за Договором та питання землекористування Товариство вирішує самостійно (п. 1.2 Договору).

Товариство запитує щодо наявності у нього обов’язку із справляння Плати за Ділянку.

Підстави для нарахування Податку визначено нормами п. 286.1 ст. 286 Кодексу.

Чинне законодавство пов’язує виникнення в особи обов’язку справляння плати за землю одночасно з моментом проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, на якій воно розміщене (п. 287.1 ст. 287 ПКУ, ст. 120 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)).

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві власності або оренди, відповідне право на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення. При цьому документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт (п.п. 4, 7 ст. 120 Земельного кодексу).

Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 Кодексу, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у Товариства виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із земельного податку.

Водночас враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Товариству необхідно звернутися до власника земельної ділянки – органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, має право передавати у власність або користування земельну ділянку, з питання прискорення оформлення відповідного права користування Ділянкою.

Крім того, якщо Товариство є власником Об’єкта у багатоквартирному будинку, свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі може реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через особу, якій делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на Ділянку та у якої з моменту здійснення державної реєстрації прав на Ділянку виникатимуть податкові зобов’язання з Плати.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).