Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.06.2023 р. № 1499/ІПК/99-00-04-03-01-06

Державна податкова служба України на звернення Товаристващодо нарахування пені при наявній переплати у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок у разі подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток, тотожності понять «податкові зобов’язання» та«грошові зобов’язання», керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні заявник повідомив, що Товариством 14.01.2022 року було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2019 року  (реєстраційний номер 9337023687), в якій у розділі «Виправлення помилок» задекларовано суму збільшення податкового зобов’язання звітного (податкового) період, що уточнюється  (рядок 26) у розмірі 11 432 грн. та суму штрафу (3%) у розмірі 343 грн. (рядок 30). При цьому Товариством сплачені грошові зобов’язання 15.05.2019 року у розмірі 107 589 грн. – надлишково сплачені кошти за І квартал 2019 року, що покривають різницю збільшення податкового зобов’язання в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2019 року.

 Враховуючи вищезазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи повинно Товариство в  уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2019 року застосовувати нарахування пені (рядок 33) якщо має переплату? Якщо так, то який період для обрахування пені у вказаній ситуації?
2. Чи є тотожні поняття «податкові зобов’язання» та «грошові зобов’язання»? Чи можливе застосування пп.129.1.3. п. 129.1 ст. 129 Кодексу при умові збільшенні податкового зобов’язання з податку на прибуток при наявності переплати по вказаному податку?

Щодо питання 1

Порядок нарахування пені визначено ст. 129 Кодексу.

При нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, розпочинається нарахування пені (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу).

Абзацом третім п. 129.4 ст. 129 Кодексу встановлено, що на суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 Кодексу) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Кодексу).

Якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов’язань при самостійному виправленні помилок після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, при поданні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток  або уточнень грошового зобов’язання у складі звітної (нової звітної)  податкової декларації з податку на прибуток, у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, пеня нараховується на занижену суму грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) за кожний календарний день прострочення  його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Враховуючи викладене, Товариство в р. 29 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2019 року№ 9337023687 від 14.01.2022 року повинно було нарахувати пеню на занижену суму грошового зобов’язання 11 775 грн.(включаючи суму штрафних санкцій), починаючи з 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання– з 18.11.2019 року(граничний строк сплати за півріччя 2019 року – 19.08.2019 року).

Щодо питання 2

Податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України. ( пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Поняття податку та збору визначено ст. 6 Кодексу.

Податок – це обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до Кодексу (п. 6.1. ст. 6 Кодексу).

 Збір (плата, внесок) – це обов’язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій (п. 6.1. ст. 6 Кодексу).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Кодексу).

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом (п. 54.1 ст. 54 Кодексу).

Як визначено пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету  або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Враховуючи зазначене, відповідно допп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язанняз податку на прибуток (сумизбільшення податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється,  та суми штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми), визначеного платником податків у разі внесення змін до податкової декларації з податку на прибуток шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої  податкової декларації внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, незалежно від того, що у платника податку обліковуються надміру сплачені суми з відповідного податку.

Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 52⁸та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодонадання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.