Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.06.2023 р. № 1511/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення адвоката Адвокатського об’єднання … щодо практичного застосування норм законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що у 2021 – 2022 роках компанія (у формі ….), яка зареєстрована в штаті …., та 100 відс. власником якої є …., отримувала дохід (прибуток) від здійснення господарської діяльності.

Враховуючи вимоги податкового законодавства … щодо податкової звітності та відповідно сплати податку на прибуток …. (підкріплені індивідуальною податковою консультацією ….. юристів), випливає, що весь прибуток …. за 2021 – 2022 роки вважається особистим доходом…., і, відповідно, повинен оподатковуватись як дохід фізичної особи в країні, податковим резидентом якої є …...

….. був податковим резидентом України в2021 – 2022 роках, що підтверджується відповідними довідками-підтвердження статусу податкового резидента …..

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань за 2021 рік:

1. Чи вірно слід розуміти, що прибуток….за 2021 рік є особистим доходом …. як фізичної особи, і такий дохід оподатковується в Україні як іноземний дохід за ставкою 18 відс. в порядку  визначеному п. 170.11 ст. 170 Кодексу?
2. Чи вірно слід розуміти, що …… має право зараз подати декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік, в якій відобразити прибуток … як іноземний дохід і сплатити з цього доходу податки до державного бюджету України?
3. Чи вірно слід розуміти, що штрафні санкції за несвоєчасне декларування та оподаткування іноземного доходу за 2021 рік не застосовується з огляду на законодавче обмеження, передбачене абзацом першим п. 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу?
4. Які документи потрібно надати контролюючому органу на підтвердження іноземного доходу …. за 2021 рік? Чи достатньо надати контролюючому органу сформовану … довідку, яка міститиме відомості щодо суми прибутку …. за 2021 рік, чи є якісь інші законодавчі вимоги щодо переліку необхідних документів?
5. Чи вірно слід розуміти, що Кодекс не передбачає іншого механізму розстрочення грошових зобов’язань окрім, як механізму, передбаченого ст. 100 Кодексу? 

Крім того, платник податків просить надати відповіді на запитання щодо декларування та оподаткування доходу ….  за 2022 рік, а саме:

1. Чи вірно слід розуміти, що відповідно до п.п. 39².1.2 п. 39².1ст. 39²Кодексу …. є контролюючою особою, а … є контрольованою іноземною компанією?
2. Чи вірно слід розуміти, що прибуток … за 2022 рік є особистим доходом …. як фізичної особи,і такий дохід оподатковується в Україні як прибуток контрольованих іноземних компаній в порядку визначеному п.170.13ст. 170 Кодексу?
3. Чи вірно ми розуміємо, що першим звітним роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік, і відповідно звіт про контрольовані іноземні компанії за 2021 рік … подавати не зобов’язаний  в силу положень, передбачених абзацом першим п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу?
4. Чи вірно слід розуміти, що на підставі п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу  має право на перенесення строку подання податкової декларації за 2022 рік до 31 грудня 2023 року шляхом подання відповідної заяви з огляду на необхідність отримання підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел?

Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди та дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1ст. 14 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IVКодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа ‒ резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Пунктом 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, іноземні доходи ‒ доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Оподаткуванняіноземнихдоходіввстановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв'язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11¹ ст. 170 Кодексу.

При цьому під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

Згідно з п.п. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Кодексу сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»  Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»   Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»   Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 Кодексу.

        Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

        Фізична особа зобов'язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

        Форму податкової декларації та інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).

Враховуючи викладене та зважаючи на інформацію, яка наведена у зверненні, у разі якщо дохід, отриманий іноземною юридичною особою, засновником якої є фізична особа – резидент, відповідно до внутрішнього законодавства іноземної держави вважається доходом цього засновника, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс., і військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

        Крім того, відповідно до п. 52¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

        Разом з тим тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Абзацом вісімнадцятим п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України
від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов'язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є чинними. Тобто норма п. 52¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.

Відповідно до п.п. 19¹.1.24 п. 19¹.1 ст. 19¹ та п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20Кодексу, контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Кодексу, мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків здійснюються органами ДПС згідно з положеннями ст. 100 Кодексу.

        Щодо контрольованої іноземної компанії

        Відповідно до п.п. 39².1.1 п. 39².1 ст. 39² Кодексу контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем, зокрема, фізичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом.

        При цьому згідно з п.п. 39².1.2 п. 39².1 ст. 39²Кодексу з урахуванням положень ст. 39²Кодексу контролюючою особою є, зокрема, фізична особа – резидент України, що є прямими або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відс., або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Таким чином, платник податків може вважатися контролюючою особою, а іноземна юридична компанія – контрольованою іноземною компаніє за умови дотримання усіх вимог, визначених п. 39².1 ст. 39² Кодексу.

При цьому, якщо фізична особа – резидент є контролюючою особою, то прибуток контрольованої іноземної компанії оподатковується з урахуванням норм  п. 39².2 ст. 39²Кодексу та п. 170.13 ст. 170 Кодексу.

Пунктом 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Кодексу встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходиза 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються. Тобто обов’язку щодо подання звіту про контрольовані іноземної компанії за 2021 рік у контролюючої особи не виникає.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.