Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.06.2023 р. № 1536/ІПК/99-00-21-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питаньвизначення відповідно до статті 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс)контрольованоюоперацією операцію з уступку права вимоги заборгованості та її відображення у Звіті про контрольовані операції, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що у 2022 році здійснював господарські операції з імпорту товарів із залученням контрагента-нерезидента за зовнішньоекономічним контрактом, укладеним із постачальником - нерезидентом, який зареєстрований в  російській федерації (далі -контрагент з російської федерації).

При цьому, сума імпортних операцій між платником податків та контрагентом російської федерації у 2022 році перевищує 10 мільйонів гривень, а річний дохід платника податків від усіх видів діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку перевищує 150 мільйонів гривень.

Щодо операцій між платником податків таконтрагентом з російської федераціїне виконується жоден з якісних критеріїв, передбачених підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, для визначення операцій контрольованими.

Наприкінці 2022 року контрагентом з російської федерації було укладено угоду про уступку права вимоги заборгованості з компанією, яка зареєстрована в Ірландії (далі -контрагент з Ірландії).

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи буде вважатися операція платника податків із контрагентом з  російської федерації в 2022 році контрольованою? Якщо зазначена операція є контрольованою, то якого контрагента-нерезидента платник податків має зазначити у Звіті про контрольовані операції (далі - Звіт) за 2022 рік контрагента з російської федерації чи контрагента з Ірландії?
2. У випадку сплати платником податків у 2023 році контрагенту з Ірландії заборгованості за імпортний товар згідно з угодою про уступку права вимоги - така операція за умови дотримання вимог підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексубуде вважатися контрольованою?
3.  Якщо операція зі сплати платником податків у 2023 році контрагенту Ірландії заборгованості за імпортний товар згідно з угодою про уступку права вимоги є контрольованою, то тоді: який код найменування операції потрібно декларувати в графі 2 «Відомості про контрольовані операції» Додатку до звіту про контрольовані операції (далі - Додаток); який код типу предмета операції потрібно декларувати в графі 3 Додатку; який код сторони операції потрібно декларувати в графі 9 Додатку?
4. У випадку оформлення у 2023 році контрагентом з Ірландії кредит-ноти на прощення боргу та у зв’язку з цим списання заборгованості платником податків - така операція за умови дотримання вимог підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу буде вважатися контрольованою?
5. Якщо операція зі списання платником податків заборгованості перед контрагентом з Ірландії є контрольованою, то тоді: який код найменування операції потрібно декларувати в графі 2 Додатку; який код типу предмета операції потрібно декларувати в графі 3 Додатку; який код сторони операції потрібно декларувати в графі 9 Додатку?

Платник податків зазначає, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації потрібна для правильного складання та своєчасного подання до Державної податкової служби України Звіту за 2022 рік.

Щодо питань 1-3.

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

операції з придбання (продажу) послуг;

операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;

фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999                     № 290 (далі – П(С)БО 15), дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визначається за умов, зокрема, якщо покупцеві передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив), є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Відповідно до пункту 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі - НП(С)БО 1), витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань (п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 (далі - П(С)БО 16 ).

Пунктом 7 П(С)БО 16 визначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Таким чином, вартість придбаних товарів враховується у складі витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку, і, відповідно, впливає на фінансовий результат до оподаткування, та, як наслідок, на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 (далі - Перелік № 1045) затверджений перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу. Країна реєстрації нерезидента - Ірландія включена до Переліку № 1045.

Враховуючи викладене, висновки щодо віднесення у 2022 році операцій з імпорту товарів між платником податку та контрагентом з Ірландії до контрольованих можуть бути здійснені лише за результатами розгляду умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій, первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались та даних бухгалтерського обліку.

 

Щодо питань 4-5.

Пунктом 15 ПСБУ 15, визначено, що доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, сума прощеного/списаного боргу впливає на об'єкт оподаткування платника податків.

Таким чином, у платника податків операція з прощення/списання суми заборгованості згідно з кредит-нотою контрагента з Ірландії підпадає під визначення контрольованої за умови досягнення критеріїв, встановлених підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу.

Згідно з підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Звіт.

Форма та Порядок складання Звіту затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 із подальшими змінами та доповненнями.

Враховуючі викладене, платник податків повинен подати Звіт за 2023 рік до 1 жовтня 2024 року.

Відповідно до пункту 7 розділу IV Порядку складання Звіту, у графі 2 додатка до Звіту «Відомості про контрольовані операції» наводиться код найменування операції відповідно до додатка 3 до цього Порядку. У разі виконання операції, код якої не визначено у додатку 3 до цього Порядку, проставляється код 036 - «інші операції, які не підпадають під коди 001 - 035».

Зважаючи, що додатком 3 до Порядку складання Звіту не виокремлено окремий код для договору прощення боргу, такі операції відображаються за кодом «036». Інформація про такі контрольовані операції відображається у звіті про контрольовані операції за даними бухгалтерського обліку та відповідно до первинних документів щодо такої операції.

У графі 3 зазначається код типу предмета операції відповідно до додатка 4 до Порядку складання Звіту (пункт 8 розділу IV Порядку складання Звіту), а саме код 206 - Фінансова послуга (крім банківських послуг).

Згідно з пунктом 13 розділу IV Порядкускладання Звіту у графі 9 згідно з додатком 5 до цього Порядку зазначається код сторони операції, якою під час контрольованої операції є особа, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатка (контрагент-нерезидент). У разі відсутності потрібного коду сторони операції проставляється код 144 «Інше найменування сторони».

Зважаючи, що додатком 5 до Порядку складання Звітуне виокремлено окремий код для договору відступлення права вимоги (цесії), такі операції відображаються за кодом «144».

Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно визнання операцій контрольованими має розглядатись з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувалися.

Відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).