Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2023 р. № 1555/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо списання знищених товарно-матеріальних цінностей та проведення відновлювальних робіт пошкодженої будівлі і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, внаслідок агресії російської федерації було пошкоджено будівлю та знищено товарно-матеріальні цінності (товар, комп’ютерна та офісна техніка), які належали Товариству на праві власності та перебували у приміщенні будівлі. Товариство має намір провести відновлювальні роботи пошкодженої будівлі без поліпшень, які могли б призвести до збільшення первісної вартості об’єкту та майбутньої економічної вигоди від його використання. Також Товариство збирається провести операцію зі списання знищених товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи вищевикладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) Чи достатньо для проведення операцій зі списання знищених внаслідок агресії російської федерації товарно-матеріальних цінностей, які належали Товариству, без нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у разі наявності листа Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, акту Державної служби надзвичайних ситуацій про пожежу та Акту інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які знаходились у пошкодженій будівлі, проведеною інвентаризаційною комісією Товариства?;

2) Чи потрібні додаткові документи для проведення такого списання без нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ?;

3) Який вид витрат необхідно відобразити в бухгалтерському обліку по проведенню відновлювальних робіт пошкодженої будівлі без поліпшень, які могли б призвести до збільшення первісної вартості об’єкту та майбутньої економічної вигоди  від його використання?;

4) Чи має право Товариство відобразити в бухгалтерському обліку витрати по проведенню відновлювальних робіт пошкодженої будівлі без поліпшень, які могли б призвести до збільшення первісної вартості об’єкту та майбутньої економічної вигоди від його використання?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).

Відповідно до підпункту 19¹.1.28 пункту 19¹.1 статті 19¹ розділу І ПКУ до функцій контролюючих органів належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/ виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Нормами абзацу першого та другого пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподаткованих ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовують.

Таким чином, товарно-матеріальні цінності не вважаються використаними Товариством, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника, якщо вони знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили починаючи з 24 лютого 2022 року та протягом дії воєнного, надзвичайного стану. Податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у разі списання таких знищених (втрачених) товарів не нараховуються (у тому числі якщо вони придбані з ПДВ як до запровадження правового режиму воєнного, надзвичайного стану, так і в період його дії).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону № 996).

Отже, з питань оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення (втрат) товарно-матеріальних цінностей внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо питань 3 та 4

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункту 44.2 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим Міністерством фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509 (далі – НП(С)БО7).

Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 затверджено Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, в яких у пункті 6 визначено порядок бухгалтерського обліку операцій з ремонту поліпшення основних засобів.

Отже, питання відображення у бухгалтерському обліку витрат по проведенню відновлювальних робіт пошкодженої будівлі належать до компетенції Міністерства фінансів України.

У разі якщо платник податку на прибуток за результатами оцінки негативного впливу змін в економічному і правовому середовищі визнає суми втрат від зменшення корисності таких активів, то такий платник, керуючись пунктом 138.1 статті 138 розділу ІІІ ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від зменшення корисності таких основних засобів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому відповідно до вимог пункту 138.2 статті 138 розділу ІІІ ПКУ у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності платник податку зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму вигід від відновлення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 розділу ІІІ ПКУ платник податку на прибуток має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Крім того, відповідно до підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ ПКУ витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів не підлягають амортизації у податковому обліку та проводяться за рахунок відповідних джерел.

Термін «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 36 розділу І ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).