Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2023 р. № 1561/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємствата звернення,надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС у м. Києві,щодо окремих питань, пов’язаних із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), враховуючи зміни, що були внесені окремими постановамиКабінету Міністрів України до відповідного переліку товарів, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство повідомило, що у січні 2023 ним було заплановано придбання товарів, які класифікуються за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8536.Такий код згідно з УКТ ЗЕД включений до переліку товарів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року
№ 224.

З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи правомірно вважати використання податкової пільги з податку на додану вартість правом платника податку? Якщо так, то:

1.1) які правові наслідки, у тому числі податкові, матиме Підприємство у випадку закупівлі товарів, що входять до переліку товарів, у постачальників – платників ПДВ, які відвантажують товар з нарахуванням ПДВ?;

1.2) чи матиме право Підприємство включити до складу податкового кредиту
суму ПДВ на підставі податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті201 розділу V Кодексу у випадку придбання товарів, що входять до переліку товарів, у постачальників – платників ПДВ, які відвантажують товар з нарахуванням ПДВ?;

2) чи правомірно вважати використання податкової пільги з податку на додану вартість обов’язком платника податку? Якщо так, то:

2.1) які правові наслідки, у тому числі податкові, матиме Підприємство у випадку закупівлі товарів, що входять до переліку товарів, у постачальників – платників ПДВ, які відвантажують товар з нарахуванням ПДВ?;

2.2) яким складом податкового правопорушення охоплено діяння постачальника товарів в частині не застосування податкової пільги з ПДВ та відвантаження товарів з нарахуванням ПДВ?;

2.3) яким складом податкового правопорушення охоплено діяння покупця товарів в частині закупівлі товарів, які включені до переліку товарів, зі сплатою ПДВ у вартості таких товарів?;

2.4) чи матиме право Підприємство включити до складу витрат, що формують собівартість товарів, суму ПДВ, не включеного до податкового кредиту, але сплаченого у ціні придбання товарів, які включені до переліку товарів, з метою подальшого визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділами V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу (з урахуванням внесених змін) тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, від оподаткування ПДВ звільняються операції з:

ввезення на митну територію України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;

постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, положення пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу та положення статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 зі змінами та доповненнями(далі - Перелік № 224).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 розділу V Кодексу встановлено, щодо податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема операцій з:

придбання або виготовлення товарів та послуг;

ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючивикладене та з урахуваннямзмін, внесених до Переліку № 224, описупитань і фактичнихобставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 (1.1) та 2 (2.1)

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для операцій з постачання на митній території України товарів, застосовується виключно до тих товарів, назви яких зазначені у Переліку № 224.Коди згідно з УКТ ЗЕД наводяться у Переліку № 224 довідково.

Щодо класифікації товарів та встановлення відповідності товарів, зазначених у зверненні, назвам товарів, включених до Переліку № 224, ДПС рекомендує звернутися до Торгово-промислової палати України.

 

Відповідно до пункту 30.4 статті 30 розділу І Кодексу платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Якщо товари, включені до Переліку № 224, були придбані з ПДВ у періоді дії режиму звільнення від оподаткування ПДВ таких товарів, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, то суми ПДВ, сплачені у вартості таких товарів, не можуть бути включені до складу податкового кредиту будь-якого звітного періоду.

Податкові накладні, які були складені постачальниками з ПДВ за такими операціями, вважаються такими, що складені з порушенням (не відповідають вимогам) положень пункту 71 підрозділу 2 Розділу ХХ Кодексу, а тому, у цьому випадку постачальникам слід забезпечити проведення відповідних перерахунків.

Щодо питання1.2

Загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги (зокрема, призначених для використання в операціях, звільнених від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

Якщо за операціями, що підлягали звільненню від оподаткування ПДВ, постачальником (платником ПДВ) були складені податкові накладні з ПДВ, то такі податкові накладні вважаються такими, що складені з порушенням (не відповідають вимогам) норм пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, і, відповідно, у покупця (платника ПДВ) відсутні підстави для віднесення зазначених у них сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Щодо питань 2.2 та 2.3

Податкові пільги, визначені статтею 197 розділу V Кодексу та окремими пунктами підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, надаються не окремим платникам податків, а застосовуються при здійсненні операцій з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг. Тому платники ПДВ не мають права ні відмовитися, ні зупинити використання режиму звільнення від оподаткування на один чи декілька звітних періодів, якщо дію пільги прямо не зупинено чи не обмежено відповідними нормами Кодексу.

Дане правило застосовується і до пільги із оподаткування, яка передбачена пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Правомірність застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ та відображення окремих операцій в податковому обліку платника податку визначається під час заходів податкового контролю.

Відповідальність платника податків за порушення порядку визначення грошового зобовязання передбачено, зокрема в статті 123 глави 11 розділу ІІ Кодексу.

Щодо питання 2.4

Кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму сплачених у складі ціни придбання товарів сум ПДВ за операціями, звільненими від оподаткування за цим податком. Отже, такі операції відображаються згідно із правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерськийоблік та фінансовузвітність в Україні»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищезазначене, питання щодо відображення в бухгалтерському обліку сплачених у складі ціни придбання товарів сум ПДВ за операціями, звільненими від оподаткування, відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.