X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2023 р. № 1569/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, платник здійснює діяльність з надання ритуальних послуг та постачання ритуальних товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання оподаткування ПДВ операцій з постачання ритуальних товарів (платочок, рушник, наволочка в труну, шарф «Скорбота» тощо).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 10 липня 2003 року № 1102-ІV «Про поховання та похоронну справу» (далі – Закон № 1102) поховання – це діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених Законом № 1102, а також суб'єктів господарювання, спрямована, зокрема, на організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі – померлих) та надання ритуальних послуг.

Статтею 2 Закону № 1102 визначено, що поховання померлого – це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству; предмети ритуальної належності - вироби, що є атрибутами поховання та облаштування могили (колумбарної ніші); ритуальні послуги - послуги, пов'язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

Відповідно до статті 8 Закону № 1102 організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, в межах своєї компетенції, зокрема, забезпечує формування державної політики у сфері поховання.

Відповідно до статті 9 Закону № 1102 ритуальні служби – це спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 Закону № 1102.

Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети ритуальної належності.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ  об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до підпункту 197.1.10 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами відповідно до виключного переліку, визначеному у підпунктах «а» - «т» підпункту 197.1.10 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Операції з постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до виключного переліку таких операцій, визначеного підпунктами «а» - «т» підпункту 197.1.10 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Враховуючи вищенаведене, оскільки ритуальні товари, зазначені у зверненні (платочок, рушник, наволочка в труну, шарф «Скорбота», тощо), не включені до переліку товарів, що перелічені у підпунктах «а» - «т» підпункту 197.1.10 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, то операції з постачання таких товарів державними та комунальними службами підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Разом з тим, з метою уникнення неоднозначного трактування норм ПКУ у частині можливості віднесення зазначених у зверненні товарів як складової до тієї чи іншої категорії послуг з поховання та/або групи ритуальних товарів, визначених у підпунктах «а» - «т» підпункту 197.1.10 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, ДПС рекомендує звернутися до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері поховання.

Крім цього ДПС повідомляє, що у разі якщо придбані або виготовлені з ПДВ товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі в операціях, що звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.10 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ) та/або в операціях, що не є господарською діяльністю, то у такого платника податку виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).