Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2023 р. № 1595/ІПК/99-00-04-01-04-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі – Податок), та керуючись ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є постійним користувачем земельних ділянок, для яких нормативну грошову оцінку виконано або не виконано (далі – Оцінка, Ділянки), та запитує щодо застосовування коефіцієнта індексації Оцінки, для обчислення за 2023 рік податкових зобов’язань з Податку за Ділянки, Оцінку яких не виконано.

Також, посилаючись на рішення органів місцевого самоврядування про встановлення ставок Податку (далі – Рішення), Товариство запитує про правомірність обчислення податкових зобов’язань з Податку із застосуванням ставки Податку у розмірі 12 відс. Оцінки.

Для обчислення розміру Податку використовується Оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п. 289.1 ст. 289 Кодексу), який застосовується кумулятивно залежно від дати проведення Оцінки земель, зазначеної в технічній документації з Оцінки земель та земельних ділянок (абзац п’ятий п. 289.2 ст. 289 Кодексу).

Оскільки, Ділянки Товариства, Оцінку яких не виконано, не належать до сільськогосподарських угідь та відносяться до категорії земель транспорту, то податкові зобов’язань з Плати за 2023 рік обчислюються з використанням розміру Оцінки одиниці площі ріллі по області, що визначена у порядку ст. 277 Кодексу, та всіх коефіцієнтів індексації, встановлених відповідно до законодавства (у тому числі коефіцієнта індексації за 2022 рік – 1,15).

Місцеві ради на підставі повноважень, передбачених п. 10.2 ¹ ст. 10 Кодексу, приймають рішення про встановлення місцевих податків, у тому числі податку на майно, включаючи Податок (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Кодексу), із зазначенням всіх передбачених ст. 7 Кодексу елементів податків.

Граничні межі ставок як елементу Податку встановлені ст.ст. 274 та ст. 277 Кодексу.

Зокрема, для земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання, що не належать до державної та комунальної форм власності, п. 274.2 ст. 274 Кодексу встановлено обмеження розміру ставки не більше 12 відс. Оцінки.

Перелік осіб, які можуть набувати земельні ділянки за правом постійного користування визначено частиною другою ст. 92 Земельного кодексу України.

З огляду на викладене, для Платників Податку, які не належать до осіб, визначених пунктом «а» частини другої ст. 92 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування, керуючись п. 274.2 ст. 274 Кодексу, можуть встановлювати ставку Податку в розміру 12 відс. Оцінки.

Відповідно до п. 102.9 ст. 102 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом (в тому числі зупинення строків надання індивідуальних податкових консультацій), іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).