Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.06.2023 р. № 1619/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
Товариства щодо особливостей застосування ставки ПДВ у розмірі 14 відсотків, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство має на балансі 4480 шт. дерев горіха волоського (сад закладено в 2009 році, плодоношення наступило в 2015 році). В зв’язку з неможливістю обробітку саду, ведеться пошук потенційних покупців.

Терміни дії договорів оренди землі, що знаходиться під садом, закінчуються влітку, тому є можливість продажу дерев горіха волоського та підписання договорів оренди з новим орендарем-покупцем.

На даний час ведеться підготовка до реалізації дерев горіха волоського (горіхового саду).

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) який опис (номенклатури) товару продавець повинен зазначати в колонці 2 податкової накладної, а саме дерева горіха волоського чи горіховий сад?;

2) який код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначати в податковій накладній в колонці 3.1?;

3) за якою ставкою податку оподатковується дана операція 14 % чи 20 %?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Під поняттям «основні засоби» розуміються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

При цьому відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005  № 790 (далі – Положення № 790), довгострокові біологічні активи – усі біологічні активи, які не є поточними біологічними активами; плодоносні рослини - живі рослини, які використовуються в процесі виробництва сільськогосподарської продукції та систематично надають сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, за очікуванням, протягом періоду, що перевищує 12 місяців; поточні  біологічні активи - біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську  продукцію та/або додаткові біологічні активи протягом періоду,  що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі.

Згідно з пунктом 11 Положення № 790 оцінка довгострокових біологічних активів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», оцінка поточних біологічних активів здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань,  на підставі  первинних  документів,  регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування податку на додану вартість  встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Відповідно до підпункту «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу ставка податку на додану вартість встановлюється в розмірі 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.

Для цілей класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 4 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє

Щодо питань 1, 2

З питання правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для товарів при оформленні первинних документів (у тому числі податкових накладних) ДПС рекомендує звернутися до Торгово-промислової палати України.

Щодо питання 3

В описаній ситуації, операції з постачання дерев волоських горіхів чи горіхового саду (основних виробничих або невиробничих засобів) прирівняні до операцій з постачання товарів, які є об’єктом оподаткування ПДВ, та відповідно оподатковуються ПДВ за загальними правилами.

При здійсненні операцій з постачання дерев волоських горіхів чи горіхового саду Товариство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Базою оподаткування є договірна вартість об’єкта (пункт 188.1 статті 188 розділу V Кодексу). При цьому база оподаткування не може бути нижчою від його балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, у якому відбувся продаж (у випадку відсутності обліку необоротних активів – база оподаткування повинна бути не нижча від звичайної ціни об’єкта).

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І Кодексу) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).