Державна податкова служба України розглянула звернення
щодоокремих питань оподаткування доходів нерезидента від здійснення операцій з надання послуг «Сервіси приватної хмари» та, керуючись ст. 52Податкового кодексу України (далі – Кодекс)повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство повідомило, що уклало з нерезидентомдоговір, яким затверджено окремі цінові пропозиції на Хмарні сервіси, що, зокрема, включають:
надання послуг «Сервіси приватної хмари»;
виділенння серверів;
надання послуг щодо налаштуваннясерверу.
Послуга «Сервіси приватної хмари» включає надання Товариству хмарної послуги, зокрема приватну хмару – хмарну інфраструктуру, що підготовлена для використання Товариством як єдиним користувачем хмарних послуг та контролюється ним.
Пропозиція «Виділений сервер» – це обчислювальний сервер, який був віртуалізований, що робить ресурси доступними для користувача за допомогою мережі Інтернет. Приватні виділені сервери замовляються у випадках, коли потужностей публічних хмарних серверів не вистачає та ця хмарна інфраструктура підготовлена для використання єдиним користувачем - Товариством.
В усіх пропозиціях відсутній обов’язок передачі майна, дане майно знаходися у м. Амстердам.Відповідно до додатку «Умови продажу» до Договору (розділ 1 Визначення) виділене під Клієнта (Товариство) обладнання означає Обладнання, яке час від часу Клієнт орендує у компанії згідно з Договором купівлі-продажу.
Додаток «Цінова пропозиція» до Договору міститьокремий розмір плати за встановлення серверу.
У зв’язку із зазначеним, у Товариства виникли наступні питання:
1. Чи утримується згідно п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу податок з доходів нерезидента із джерелом походження з України, отриманих в результаті надання послуг, зазначених у вказаних пропозиціях?
2. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ надання нерезидентом таких послуг?
Щодо питання 1.
16 вересня 2022 року набув чинності Закон України від 17.02.2022
№ 2075-IX «Про хмарні послуги», який регулює правові відносини, що виникають при наданні хмарних послуг, та встановлює особливості використання хмарних послуг. Закон створює базу для перенесення основних процесів виробництва IT-серверів на «хмари».
Відповідно до частини першої ст. 2 Закону № 2075-IX хмарна послуга– послуга з надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень.
Хмарні ресурси – будь-які технічні та програмні засоби або інші компоненти інформаційної (автоматизованої) системи, доступ до яких забезпечують технології хмарних обчислень, зокрема процесорний час (обчислювальна потужність), місце у сховищах даних, обчислювальні мережі, бази даних і комп’ютерні програми.
Частиною другою ст. 3 Закону № 2075-IX визначено, що до хмарних послуг належать:
інфраструктура як послуга – хмарна послуга, що полягає у наданні користувачу хмарних послуг обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технології хмарних обчислень;
платформа як послуга – хмарна послуга, що полягає у наданні користувачу хмарних послуг доступу до інфраструктури та наборів комп’ютерних програм (операційних систем, системних комп’ютерних програм, програмних засобів для комп’ютерного програмування, програмних засобів управління базами даних) за допомогою технології хмарних обчислень;
програмне забезпечення як послуга – хмарна послуга, що полягає у наданні користувачу хмарних послуг доступу до прикладних комп’ютерних програм за допомогою технології хмарних обчислень через онлайн-сервіс або комп’ютерні програми-агенти;
безпека як послуга – послуга з кіберзахисту, що надається користувачу хмарних послуг з використанням хмарних ресурсів;
інші послуги, що відповідають визначенню хмарних послуг.
Приватна хмара – хмарна інфраструктура, що підготовлена для використання єдиним користувачем хмарних послуг та контролюється ним (частина третя ст. 3 Закону № 2075-IX).
Відповідно до п.п. 14.1.56-5 п. 14.1 ст. 14 Кодексу електронні послуги – послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.
До таких послуг, зокрема, згідно з п.п. «д» п.п. 14.1.56-5 п. 14.1 ст. 14 Кодексу належать хмарні послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень.
Отже, хмарним сервісом є новітній вид мережевих послуг, які дозволяють інформаційними засобами віртуального середовища розширити програмно-технічні ресурси комп'ютерного пристрою користувача.
Частиною першою ст. 292 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів, є лізингом.
Як зазначено у запиті, Товариство користується хмарними послугами, зокрема надання нерезидентом хмарних послуг у вигляді доступу до його інфраструктури, зокрема надання компанією Leaseweb в оренду обладнання.
Тобто платежі, здійснені на користь нерезидента за таку операцію, мають характер орендних/лізингових.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
До таких доходів нерезидента не включаються доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (п.п. «к»п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу у разі здійснення резидентом або постійним представництвом нерезидента на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якої виплати з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до абзацу «ґ»пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється зокрема, лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди.
Таким чином, якщо операції знерезидентом – надавачем хмарних послугбудуть підпадати під категорію орендних, то резидент у такому випадку утримує податок на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.
При цьому, плата нерезиденту –надавачу хмарних послугза встановлення (налаштування) серверу буде вважатись виручкою за надання таких послугтавідповідно до п.п. «к»п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не буде є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України.
Щодо питання 2.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Пунктами 186.2 – 186.4 ст. 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, зазначених у п. 186.3 ст. 186 Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
До таких послуг, зокрема, належать:
надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
надання в оренду, лізинг рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;
послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;
телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж.
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31, є місце реєстрації постачальника (п.186.4 ст. 186 Кодексу).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях180 і 208 Кодексу. Згідно з п. 180.2 ст. 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 2081Кодексу.
Враховуючи викладене, при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій та місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.
У випадку, якщо зазначені у зверненні послуги за своєю фактичною сутністю належать до категорії послуг, визначених у п. 186.3 ст. 186 Кодексу, то місцем постачання таких послуг буде місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. Оскільки отримувачем зазначених у зверненні послуг є Товариство, то операція нерезидента (постачальника) з постачання таких послуг Товариству(отримувачу) буде об’єктом оподаткування ПДВта оподатковуватиметься податком у встановленому Кодексом порядку.
Якщо зазначені у зверненні послуги не належать до категорії послуг, визначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31ст. 186 Кодексу, то місцем постачання таких послуг буде місце реєстрації їх постачальника. Оскільки постачальником зазначених у зверненні послуг є нерезидент, то операція нерезидента (постачальника) з постачання таких послугТовариству(отримувачу) не буде об’єктом оподаткування ПДВ.
З питання віднесення зазначених у зверненні послуг до тієї чи іншої категорії послуг, у тому числі до перерахованих у п. 186.3 ст. 186 Кодексу, та визначення коду для таких послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), враховуючи рекомендації Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, викладені у листі від 11.05.2017 № 3411-08/15258-03, ДПС пропонує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП.
Відповідно до п. 52 8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |