Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ПрАТ «»(далі – ПрАТ) щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування виплат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій як працюючим так і колишнім працівникам та одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні,ПрАТ веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності.
ПрАТ створює забезпечення (резерви) для відшкодування майбутніх витрат на покриття витратПенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій як працюючим, так і колишнім працівникам, а також одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію згідно з чинним законодавством та колективним договором.
ПрАТ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:
Чи підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибутокзгідно з п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу на суми створених забезпечень (резервів) для відшкодування майбутніх витрат на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій як працюючим, так і колишнім працівникам, а також одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію згідно з чинним законодавством та колективним договором?
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), передбачені ст. 139 Кодексу.
Фінансовий результат до оподаткування збільшуєтьсяна суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу).
Відповідно до п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
При цьому Кодекс не містить визначення поняття «виплати, пов’язані з оплатою праці».
Згідно з п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Підпунктом 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.
Пунктом 1.3 розділу 1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі – Інструкція № 5), передбачено, що до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.
Фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, встановлено розділом 3 Інструкції № 5.
Так, згідно з п. 3.6, п. 3.11 ст. 5 Інструкції № 5 інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, зокрема, одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам); видатки підприємств на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій. Крім того, згідно з абзацом б) п. 5 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 19 (МСБО 19) «Виплати працівникам» виплати працівникам включають, зокрема, виплати по закінченні трудової діяльності, як, наприклад, (i) пенсії (наприклад, пенсії та разові виплати при виході на пенсію).
При цьому п.п. 1 п. 3 розділу I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (зі змінами та доповненнями), визначено, що виплати, пов'язані з оплатою праці – виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно Інструкцією № 5.
Отже, витрати на відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пенсій особам, яким призначено пенсію на пільгових умовах, відносяться до виплат, пов’язаних з оплатою праці.
Таким чином, операції із створення та використання забезпечень по виплатам, пов’язаним з оплатою праці, зокрема, витратина відшкодування Пенсійному фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, а також одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію згідно з чинним законодавством та колективним договором, не приймають участі при коригуванні фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 139.1.1, 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу.
Відповідно до п. 528 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |