Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.06.2023 р. № 1608/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ТОВ ……щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що відправляє робітників товариства у відрядження  на будівельну дільницю, яка розміщена поза межами фактичного перебування замовника. Термін відрядження складає п’ять днів. Працівники проживають на об’єкті будівництва у побутовому вагончику. При цьому працівники їдуть у відрядження на рейсовому автобусі, квитки на автобус не є іменними.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: як документально підтвердити перебування робітників у відрядженні коли є лише наказ про відрядження?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п.162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу (п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165Кодексу).

Законом України від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», який набрав чинності01.04.2023 внесено зміни до Кодексу, зокрема, п. 170.9 ст. 170 Кодексу викладено в новій редакції.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

Зазначені в абзаці другому п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.

При цьому до підтвердних документів належать:

транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);

документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;

документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;

документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;

інші документи, що засвідчують вартість витрат.

Разом з тим до оподатковуваного доходу не включаються також витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Сума добових визначається в разі відрядження, зокрема, у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами.

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Слід зауважити, що будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту;
інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 23.04.2009 № 450 затверджено Порядок оформлення пасажирських перевезень на транспорті (далі – Порядок № 450), відповідно до п. 4 якого маршрут-квитанція – це розрахунковий документ установленої форми та змісту, сформований автоматизованою системою продажу проїзних (перевізних) документів відповідного виду транспорту і належним чином оформлений продавцем, який підтверджує оплату пасажиром вартості перевезення та послуг з його оформлення. Маршрут-квитанція є проїзним (перевізним) документом при перевезеннях пасажира та його багажу авіаційним, автомобільним, морським та річковим транспортом, проїзним (перевізним) документом з відкладеним друком при здійсненні перевезень залізничним транспортом у внутрішньому сполученні та при міжнародних перевезеннях всіма видами транспорту (крім авіаційного), а також є договором на перевезення пасажира та його багажу.

При цьому додатком 2 до Порядку № 450 передбачена форма маршрут-квитанції на перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 13 Порядку № 450 надрукована маршрут-квитанція підлягає обов'язковій реєстрації шляхом роздрукування за допомогою реєстратора розрахункових операцій у правому нижньому куті маршрут- квитанції фіскального касового чека, який підтверджує реєстрацію розрахункової операції на повну суму вартості пасажирського перевезення (з відображенням у касовому чеку складових суми вартості за кожною ставкою податку на додану вартість окремо).

У разі технічної неможливості друкування реєстратором розрахункових операцій фіскального касового чека у правому нижньому куті маршрут-квитанції друкування такого чека здійснюється на зворотній стороні маршрут-квитанції.

Згідно з п. 15 Порядку № 450 маршрут-квитанція, яка не містить роздрукованого реєстратором розрахункових операцій фіскального касового чека, не є розрахунковим документом та не підтверджує факт укладання договору на перевезення пасажира та його багажу.

Маршрут-квитанція підтверджує право пасажира на здійснення поїздки відповідним видом транспорту, і обов'язок перевізника у випадках, передбачених Порядком № 450, оформити проїзний (перевізний) документ на бланку встановленого зразка за будь-який час до завершення посадки на транспортний засіб та здійснити якісне і безпечне перевезення пасажира та його багажу (п. 18 Порядку № 450).

Враховуючи викладене, фактичне перебування працівників юридичної особи у відрядженні, які скористалися послугами автомобільного транспортного засобу (рейсовим автобусом), може бути підтверджене розрахунковим документом у вигляді маршрут-квитанції, яка відповідає вимогам Порядку № 450.

Крім того, з питання визначення первинних документів, які підтверджують фактичне перебування зазначених працівників у відрядженні,доцільно звернутися до Міністерства фінансів України, якцентрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного станув Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX,

справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.