Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.07.2023 р. № 1707/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо відображення сум від’ємного значення податку на додану вартість (далі – ПДВ) у додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» (далі – додаток 3) до податкової декларації з ПДВ у разі попередньої оплати за товари, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні Товариством повідомлено про відображення ним у розшифровці суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, тобто, у таблиці 2 додатка 3 до податкової декларації з ПДВ, (далі – таблиця 2 додатка 3), суми від’ємного значення ПДВ, яка виникла за рахунок віднесення ним до податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми ПДВ, сплаченої постачальнику у складі попередньої оплати за товари без їх фактичного постачання у такому періоді.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальнуподаткову консультацію щодо питання правомірності віднесення зазначеної суми від’ємного значення ПДВ до таблиці 2 додатка 3 до податкової декларації з ПДВ.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків здійснюється згідно з статтею 200 Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

У складі податкової декларації з ПДВ подаються передбачені Порядком № 21 додатки (пункт 9 розділу ІІІ Порядку № 21).

Сума від’ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент подання податкової декларації, та підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргутакого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, відображається у рядку 20.2 декларації та деталізується у таблиці 2 додатку 3 до податкової декларації з ПДВ.

Пунктом 198.2 статті 198 Кодексу визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбувалася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Поряд з цим повідомляємо, що пункт 198.3 статті 198 Кодексу встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Тобто, відповідно до норм Кодексу при попередній оплаті за товари постачальникам – платникам ПДВ у платника податку виникає право на віднесення сум ПДВ, сплачених у складі такої оплати, до податкового кредиту, перевищення якого над податковими зобов’язаннями звітного (податкового) періоду дає право платнику претендувати на бюджетне відшкодування ПДВ.

При цьому, правомірність бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі заповнення таблиці 2 додатка 3 до податкової декларації з ПДВ, підтверджується виключно за результатами перевірки, що проводиться відповідно до Кодексу.

Що стосується строків встановлених статтею 52 Кодексу для розгляду звернень на отримання індивідуальних податкових консультацій, повідомляємо, що на підставі пункту 52⁸, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для контролюючих органів зупинено перебіг строків, зокрема для надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно Товариством, якому надано таку консультацію.