Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.07.2023 р. № 1709/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо правомірності формування  Підприємством податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі – ПДВ), та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основними постачальниками сировини (круглі лісоматеріали) Підприємства, є державні лісогосподарства, які у 2022 році припинили свою діяльність та стали філіями Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі – Філія).

Підприємство у 2023 році укладає договори з Філіями, які мають свій власний код ЄДРПОУ, приймають від нього оплату на власний банківський рахунок, відвантажують Підприємству товари. Податкові накладні Підприємствомотримано від Державного спеціалізованого господарського

підприємства «Ліси України» (далі – Головне підприємство).

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію  з таких питань:

1.Чиправомірним є формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником ПДВ (Головним підприємством), який не здійснює операції з постачання товарів і не отримує коштів.

2.Чи має право Підприємство на подання заяви на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за вищезазначеними господарськими операціями.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язанісамостійно обчислити, задекларувати суму податку (стаття 36 Кодексу) та повинні самостійно визначати відповідності здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Щодо питання 1  

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку зпридбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 (із змінами та доповненнями), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексуреквізити податкової накладної, зокрема «назва продавця товарів/послуг» та «податковий номер платника податку продавця» є обов’язковими реквізитами податкової накладної. Особливості заповнення таких обов’язкових реквізитів у разі, якщо постачання товарів/послуг здійснюється не головним підприємством, а його філією, визначено пунктами 1 та 7 Порядку № 1307.

Так, пунктом 1  Порядку № 1307 встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку у графі «Постачальник (продавець)» податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначене статутними документами, та через кому - найменування такої філії (структурного підрозділу).

Відповідно пункту7Порядку № 1307при складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у рядку «Номер філії постачальника (продавця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).

Підставою для формування податкового кредиту покупцем є податкова накладна, складена з дотриманням норм Кодексу та Порядку № 1307 за операцією з постачання товарів/послуг і зареєстрована в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг (постачальником), на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг (покупця), показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Щодо питання 2  

Визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків здійснюється згідно з статтею 200 Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи вищенаведене, у Підприємствапідставами для формування податкового кредиту та врахування суми податку при подачі заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, буде податкова накладна, складена з дотриманням норм Кодексу та Порядку № 1307 за операцією з постачання товарів/послуг,та зареєстрована в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг (постачальником), на особу, якій здійснюєтьсяпостачання товарів/послуг (покупця), та показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Слід зазначити, що на підставі пункту 52⁸, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу зупинено  перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу.