Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.07.2023 р. № 1715/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питання застосування окремих норм податкового та валютного законодавства, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У звернені Товариство зазначило, що уклало контракт від 24.08.2022 № 1 з компанією нерезидентом (резидентом Республіки Польша) відповідно до якого зобов’язувалось придбати скло. Поставку товару було здійснено у повній відповідності до діючого законодавства.

Після отримання товару (скло білоруського виробника) у Товариства виникли труднощі у проведенні оплати нерезиденту,  у зв’язку з обмеженнями запровадженими постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).

Відповідно до пункту 14 Постанови № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України,  переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях / іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, крім випадків здійснення, зокрема переказів резидентами за операціями з імпорту товарів, зазначених у постанові Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 153 «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту», за умови, якщо поставка товарів за такими операціями здійснена/здійснюється після 23 лютого 2021 року.

В подальшому між Товариством та нерезидентом укладено новий контракт від 27.09.2022 № 3 на придбання скла польського виробництва, але вже на умовах попередньої 100 % передплати.

Товариством здійснено авансові платежі відповідно до умов нового контракту, однак товар від нерезидента не отримано.

Згодом Товариство від нерезидента отримало акт звірки взаєморозрахунків, у відповідності до якого сальдо по контракту №1 та №3 згорнуто,  господарська діяльність нерезидента повністю зупинена.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати роз’яснення з наступного питання: чи передбачено застосування пені в розмірі 0,3 відсотка за кожен день прострочення граничного строку по вищезазначеній операції?

Щодо даного питання.

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, і становлять 365 календарних днів.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято постанову № 18 та встановлено з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків згідно із частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

При цьому, підстави для не нарахування пені визначено у частині шостій статті 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, одна зі сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початок бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов’язання та унеможливлюють отримання валютної виручки за експортований товар. 

Також, підставою для не нарахування пені є прийняття до розгляду судом позовної заяви товариства про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла при розрахунках за зовнішньоекономічним договором, та за результатами розгляду ухвалення судом рішення про задоволення позову на користь товариства.

Щодо можливості застосування зарахування однорідних вимог повідомляємо наступне. Згідно з частиною першою статті 601 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) банк, крім підстав, передбачених пунктом 9 розділу III Інструкції № 7, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

Водночас, постанову Правління №18, доповнено пунктом 14⁶ згідно з постановою Національного банку України від 02 вересня 2022 року № 197 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ», згідно якого банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Вимоги абзацу  першого пункту 14⁶  цієї постанови не поширюються  на випадки завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов’язань зарахування зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка)» та з оплати страхових платежів за договорами перестрахування укладеними з перестраховиками – нерезидентами.

Протягом дії воєнного стану інші нормативно – правові акти НБУ діють у частині, що не суперечать цій постанові (пункт 21 Постанови № 18).

При цьому зазначаємо, що кожен конкретний випадок взаємовідносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі і тих про які йдеться у запиті, потребують аналізу документів та матеріалів, у зв’язку з чим висновки щодо відсутності чи наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту і експорту товарів та підстав для нарахування пені, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Також, відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).