Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.07.2023 р. № 1724/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення заявника (далі – Підприємство) (далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, що надійшло з Головного управління ДПС у Львівській області, та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, зокрема, Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Наказ № 547), яким, в тому числі, затверджені Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) та Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок ПРРО).

Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Зокрема, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265.

Тобто, у разі здійснення Підприємством розрахункових операцій у розумінні Закону № 265, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, у встановленому цим Законом порядку.

Як наведено у зверненні, практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана зі складністю застосування Кодексу та полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, що виникають у зв’язку з впровадженням та функціонуванням автоматизованої системи оплати проїзду у пасажирському транспорті загального користування у Львівській міській територіальній громаді та уповноваженою особою з надання послуг функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду та справляння плати за наданні послуги.

Враховуючи викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи зобов’язаний перевізник використовувати РРО при продажу пасажирам роздрукованого на принтері паперового квитка для разового проїзду із зазначенням дати та часу друку квитка, виду транспортного засобу (автобус, трамвай, тролейбус), реєстраційного номеру транспортного засобу, назви квитка «Разовий квиток», серії та номеру квитка, вартості квитка, QR-коду?

Відповідь.

Як свідчать фактичні обставини, зазначенні у зверненні, продаж підприємством за готівкові кошти квитків невстановленої форми та змісту, роздруковані з використанням принтера у своєму транспортному засобі, не звільняє його від обов’язку проводити приймання готівкових та безготівкових розрахунків за право на проїзд з обов’язковим застосуванням РРО або з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю (пункт 4 статті 9 Закону № 265).

2. Чи зобов’язане Підприємство як особа уповноважена перевізником використовувати РРО/ПРРО при видачі пасажиру штрафного квитка у випадку виявлення безоплатного проїзду, який друкується в терміналі контролера із зазначенням дати та часу друку квитка, виду транспортного засобу (автобус, трамвай, тролейбус), реєстраційного номеру транспортного засобу, назви квитка «Штрафний квиток», серії та номеру квитка, вартості квитка, QR-коду?

Відповідь.

Податковим Законодавством не передбачена та не встановлювалася форма та зміст штрафного квитка, відтак він знаходиться поза межами регулювання Закону № 265.

В будь – якому разі всі продажі, що здійснюються в серединні господарської одиниці, мають відбуватися з дотриманням вимог порядку проведення розрахунків встановленого Законом, незалежно від назви товару або послуги (пункти 1, 2, статті 3 Закону № 265).

3. Чи зобов’язане Підприємство як Оператор зареєструвати ПРРО при продажу електронного квитка через мережу інтернет, мобільний додаток,
веб-сайт, тощо? Якщо так, то чи можна використовувати єдине ПРРО при продажу електронного квитка через мережу інтернет, мобільний додаток, веб-сайт, тощо?

Відповідь. 

В зв’язку з тим, що «електронний квиток» не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265, його продаж з використанням мережі інтернет,
будь-яких додатків та/або програмно-технічних комплексів не може вважатись продажем послуги, а є продажем права на її отримання, що супроводжується надсиланням споживачу візуалізованого електронного квітка в обмін на який (за аналогією з використанням талонів на пальне, сертифікатів на товари, сертифікатів на суму коштів) споживач може отримати саму послугу з перевезення.

Для продажу такого права, в мережі інтернет Ви можете використовувати один ПРРО лише у випадку, якщо всі продажі таких електронних квитків будуть здійснюватись з використанням єдиного місця (пристрою) їх генерації та обліку.

4. Чи вірно, що зареєструвати РРО/ПРРО має Оператор, який:

А) безпосередньо продає електронні квитки та є власником валідаторів, які виконують і функції РРО і POS-терміналів, але які, встановлені в транспортному засобі іншої юридичної особи (перевізника)?

Б) безпосередньо здійснює продаж та поповнення транспортної картки “ЛеоКарт” за готівкові кошти або платіжною банківською карткою через термінали продажу та поповнення (TVM), які є власністю Оператора та розміщені на орендованих у третіх осіб територіях (автовокзал, залізний вокзал, аеропорт та ін.)?

В) здійснює продаж та поповнення транспортної картки “ЛеоКарт” на підставі агентських договорів за готівкові кошти або платіжною банківською карткою через термінали самообслуговування, які власністю третіх осіб?

Г) здійснює продаж та поповнення транспортної картки “ЛеоКарт” на підставі агентських договорів через термінали продажу, які є власністю Оператора, але надані у користування агентам?

Як відповідь підпункти А, Б, В, Г повідомляємо.

Незалежно від цивільно-правових договорів, якими організовані взаємовідносини між суб’єктами господарювання, зареєструвати РРО/ПРРО зобов’язаний той суб’єкт господарювання, який приймає грошові кошти.

Додатково, з метою недопущення можливих порушень ліцензійних вимог та законодавства у сфері надання фінансових (платіжних) послуг, пропонуємо звернутись до Національного банку України з питанням щодо необхідності отримання відповідної ліцензії, в контексті питання 4 запиту та відповіді на нього, в зв’язку з наявністю низки ознак платіжних операцій у розумінні
Закону України 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги».

5. Чи може Підприємство як Оператор зареєструвати єдине ПРРО при здійсненні операцій:

А) оплати пасажиром поїздки та перевезення багажу шляхом прикладання носія електронного квитка до валідатора, який є власністю Оператора та встановлений в транспортному засобі іншої юридичної особи (перевізника);

Відповідь на підпункт А питання 5 не може мати практичного застосування, тому, що Підприємство, як Оператор, фактично не надає послуги з перевезення, а лише продає право на її отримання, в межах надання послуги з прийняття платежів від споживачів самому перевізнику.

Б) з продажу пасажиру штрафного квитка;

В) продажу та поповнення транспортної картки “ЛеоКарт” (термінала продажу та поповнення (TVM), термінали самообслуговування, мобільний додаток, веб-сайт, тощо), інформація про які відображається та зберігається в хмарному середовищі окремих консолідованих підсистем автоматизованої системи оплати проїзду? Якщо так, то які є вимоги до програмного забезпечення РРО для використання на різних пристроях?

Відповідь на підпункти Б, В.

Податковим Законодавством заборонено здійснення розрахунків, в наведені у прикладах способи, із застосуванням єдиного ПРРО.

6. Якщо ПРРО встановлено на валідаторі/терміналі продажу та поповнення, то чи треба Оператору при реєстрації ПРРО подавати форму №20- ОПП, якщо:

А) валідатор встановлений в транспортному засобі іншої юридичної особи (перевізника), але продаж електронного квитка здійснює саме Оператор?

Б) термінал продажу та поповнення (TVM), який є власністю Оператора розміщений на орендованих у третіх осіб територіях (автовокзал, залізничний вокзал, аеропорт та ін. )?

В) термінал самообслуговування, який є власністю третіх осіб, а продаж та поповнення транспортної картки “ЛеоКарт” від імені Оператора здійснює така третя особа?

Г) термінал продажу та поповнення, який є власністю Оператора, але переданий у користування третім особам (агентам) для продажу та поповнення транспортної картки “ЛеоКарт” від імені Оператора?

Відповідь на підпункти А, Б, В, Г.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку ПРРО суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку ПРРО до Реєстру, зокрема, вносяться дані про ПРРО, відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО.

ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО (пункт 2 розділу IV Порядку ПРРО).

Отже, господарська одиниця, де застосовуватиметься валідатор (ПРРО) по суті є об’єктом оподаткування у розумінні пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), про який суб’єкт господарювання має повідомити контролюючий орган у Порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 29.12.2011 за № 1562/20300 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі –
Порядок № 1588) за такими правилами:

Підприємство, як оператор, до початку реєстрації ПРРО (валідатора), керуючись розділом VIII Порядку № 1588 має подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, що встановлена додатком 10 до Порядку № 1588 (далі –повідомлення № 20-ОПП) та повідомити про господарську одиницю, як про об’єкт оподаткування, зазначивши вид права на такий об’єкт, що виникає згідно з відповідним договором, або інше право користування.

Тобто, подача повідомлення за формою № 20-ОПП повинна здійснюватися лише про ті об’єкти оподаткування (господарські одиниці) через які Підприємством провадиться діяльність з прийняття оплати в готівковій або безготівковій формі.

Звертаємо увагу, що відсутність в контролюючому органі, на момент подання заяви № 1-ПРРО, відомостей про об’єкт оподаткування на який, як на господарську одиницю, реєструється ПРРО, є підставою для відмови в реєстрації ПРРО згідно з абзацом п’ятим пункту 6 розділу ІІ Порядку ПРРО.

7. У форми № 1-ПРРО є рядок «адреси розміщення господарської одиниці (програмно-технічного комплексу самообслуговування)». Чи може Оператор вказувати свою юридичну адресу, якщо:

А) валідатор (який є власністю Оператора) встановлений в транспортному засобі перевізника?

Відповідь.

Господарською одиницею Підприємства, як оператора, за умови використання програмно-технічних комплексів самообслуговування в транспортних засобах, через які Підприємством будуть здійснюватися розрахункові операції за право проїзду та майбутні послуги з перевезення, вважається транспортний засіб.

Враховуючи, що транспортний засіб, в якому встановлені валідатори (ПРРО), переміщуватиметься по території міст України, то у графах
заяви № 1-ПРРО/повідомленні № 20-ОПП, що передбачають дані щодо місцезнаходження господарської одиниці/об’єкту оподаткування, зазначається місце реєстрації транспортного засобу. Якщо, при поданні цих форм застосовується принцип укрупнення інформації про об’єкт оподаткування, що не суперечить Порядку № 1588, то адресою місцезнаходження цього об’єкта може бути адреса автопарку.

Б) термінал продажу та поповнення (ТVМ), який є власністю Оператора, розміщений на орендованих у третіх осіб територіях (автовокзал, залізничний вокзал, аеропорт та ін.)?

Відповідь.

У разі розміщення автомату з продажу товарів, послуг (терміналу продажу та поповнення) на орендованих територіях, то у графах
заяви № 1-ПРРО/повідомленні № 20-ОПП, що передбачають дані щодо місцезнаходження господарської одиниці/об’єкту оподаткування, зазначається фактична адреса розміщення такого автомату, відповідно до договору оренди торгівельної площі, нежитлового приміщення, земельної ділянки, тощо.

В) термінал продажу та поповнення, які є власністю Оператора, наданий у користування агентам на підставі агентського договору?

Відповідь.

Автомати з продажу товарів, послуг (термінали продажу та поповнення), що використовуються іншими суб’єктами господарювання, не потребуть реєстрації Підприємством.

8. При реєстрації ПРРО на валідатор/термінал продажу та поповнення, що вказувати в рядку «назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи/учасника платіжної системи)»?

Відповідь.

Графа «назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи/учасника платіжної системи» заяви № 1-ПРРО заповнюється лише платіжними організаціями платіжної системи/учасниками платіжної системи.

9. Чи може Оператор при реєстрації ПРРО використовувати електронну печатку? Чи може Оператор використовувати одну електронну печатку на декількох ПРРО?

Відповідь.

Законом передбачено можливість використання в ПРРО кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством. При цьому, застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім, для застосування в ПРРО.

Одна електрона печатка підприємства (юридичної особи) може використовуватись на декількох ПРРО за умови, що створювач електронної печатки (юридична особа) забезпечує захист від доступу до особистого ключа інших осіб ніж створювач (уповноважений представник створювача), а також забезпечує недопущення копіювання такого ключа.

Порушення таких умов призведе до компрометації особистого ключа у розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги».

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.