Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.07.2023 р. № 1712/ІПК/99-00-04-01-04-06

Державна податкова служба України на звернення товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації із справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) та керуючись статтею  52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство у своєму зверненні без надання підтверджуючих документів повідомило, що має у власності об’єкти нежитлової нерухомості, розташовані на території Автономної Республіки Крим (далі – Об’єкти нерухомості).

Товариство просить надати роз’яснення: чи має право не нараховувати та не сплачувати Податок за період з 20 лютого 2014 року по 31 грудня, року в якому буде завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС), та чи має право подати уточнюючий розрахунок з Податку за період з 18 березня 2017 року по 31 грудня 2022 року по зазначених Об’єктах нерухомості.

Порядок нарахування та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), врегульовано нормами статті 266 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), включаючи визначення повноважень із встановлення основних елементів.

Платниками Податку є юридичні та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Правом власності відповідно норм Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦКУ) визначено право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

 

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (статті 316, 317 ЦКУ).

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, який виникає у платника за кожним податком та збором (стаття 36 Кодексу).

Податковий обов’язок, який включає здійснення нарахування та сплату податкових зобов’язань з Податку, платник реалізує щодо конкретної власної нерухомості свої майнові права: права володіння, користування та розпорядження.

Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1207) з 20 лютого 2014 року Автономна Республіка Крим та місто Севастополь визнана тимчасово окупованою територією України (далі – тимчасово окупована територія). 

Положеннями підпункту 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» (далі – підпункт 38.6) Кодексу визначено, що об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об'єктом оподаткування Податком відповідно до статті 266 Кодексу у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об'єднаних сил (ООС).

Враховуючи зазначене, податковий обов’язок з обчислення та сплати податкових зобов’язань з Податку за об’єкти, розташовані на тимчасово окупованій території, у Товариства відсутній з 14.04.2014 по час завершення проведення антитерористичної операції та/або операції Об'єднаних сил (ООС).

Право самостійно уточнювати свої узгоджені податкові зобов’язання з Податку шляхом подання уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності встановлених статтею 102 Кодексу) визначено статтею  50 Кодексу.

Звертаємо увагу, що пунктом 102.9 статті 102 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом (у тому числі зупинення строків надання індивідуальних податкових консультацій), іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).