Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.07.2023 р. № 1749/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень  Товариства щодо ліцензування зберігання та оптової торгівлі пальним, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своїх зверненняхТовариствоповідомило, щоосновним видом його діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Товариство має чинну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, придбаває пальне у різних постачальників (резидентів та нерезидентів) та реалізовує його по всій території України без використання стаціонарних ємностей. Для перевезення (поставки) пального Товариство використовує найманий транспорт (бензовози).

Товариство спостерігає на ринку тенденцію до зниження попиту на пальне. Відповідно, може скластися ситуація, що бензовоз із пальним після розмитнення пального буде «чекати» на свого покупця певний час (від 2-х до 10 днів). На випадок якщо такі ситуації будуть мати місце, Товариство планує укласти договір оренди паркувального майданчика (паркомісць/земельної ділянки) для розміщення таких бензовозів з пальним. Коли на пальне з'явиться покупець, то бензовоз доставить це пальне покупцю в погоджене місце, або ж на відповідному майданчику буде відбуватися перелив пального із бензовозу Товариства у бензовоз покупця.

Відповідно, в Товариства виникає питання щодо того, чи необхідно Товариству отримувати ліцензію на зберігання пального на такий паркувальний майданчик та/або транспортні засоби (бензовози), та чи не буде вважатися паркувальний майданчик місцем оптової торгівлі пальним.

На паркувальному майданчику, який Товариство планує орендувати, не розташовані жодні споруди та/або обладнання, та/або ємності для зберігання та/або оптової торгівлі пальним. Це відкрита територія, на якій можуть розміщуватися транспортні засоби (бензовози), в яких знаходиться пальне.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних запитань:

1. Якщо Товариство в майбутньому укладе договір оренди паркувального майданчика (паркомісць/земельної ділянки) і там будуть розміщені протягом певного часу (до 10 календарних днів) транспортні засоби (бензовози) з пальним Товариства, чи потрібно отримувати на цей майданчик ліцензію на право зберігання пального?

2. Якщо ліцензію на право зберігання пального в практичній ситуації, описаній в п. 1, отримувати потрібно, то який документ про введення в експлуатацію об’єкта або про готовність об’єкта до експлуатації, потрібно надати для отримання ліцензії, якщо на паркувальному майданчику жодних стаціонарних об’єктів для зберігання та/або оптової торгівлі пальним немає?

3. Чи потрібно отримувати ліцензію на право зберігання пального на кожен транспортний засіб (бензовоз), який є пересувним акцизним складом, якщо в ньому пальне зберігається певний час після розмитнення (до 10 календарних днів)?

4. Чи потрібно отримувати ліцензію на оптову торгівлю пальним з місцем оптової торгівлі за адресою паркувального майданчика, якщо на майданчику буде відбуватися прямий перелив пального з транспортного засобу (бензовозу) Товариства в транспортний засіб (бензовоз) покупця?

5. Якщо ліцензію на оптову торгівлю пальним з місцем оптової торгівлі за адресою паркувального майданчика в практичній ситуації, описаній в п. 4, отримувати потрібно, то який документ про введення в експлуатацію об’єкта або про готовність об’єкта до експлуатації, потрібно надати для отримання ліцензії, якщо на паркувальному майданчику жодних стаціонарних об’єктів для зберігання та/або оптової торгівлі пальним немає?

6. Чи анулюється раніше отримана ліцензія на право оптової торгівлі без місця оптової торгівлі пальним у разі отримання ліцензії на право оптової торгівлі з місцем оптової торгівлі?

 

Щодо питань 1-5.

 

Згідно із п.п. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України (п.п. 14.1.6¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядник  акцизного  складу  пересувного – суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (п.п.14.1.224¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку;

зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місцем зберігання пального -  місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам

місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (частина перша статті 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання  отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва (частина дев’ята статті 15 Закону № 481).

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина сімнадцята статті 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Згідно з частиною двадцятою статті 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Інших виключень щодо не отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Частиною другою статті 15 Закону № 481 встановлено, що ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

Як зазначено у зверненнях, Товариство буде зберігати пальне в бензовозах на паркувальному майданчику протягом певного часу (до 10 календарних днів).

Враховуючи зазначене, у разі зберігання уємностях бензовозів пального у певному місці (території), що перебуває у власності або у користуванні Товариства, необхідно додатково отримати ліцензію на зберігання пального (недля потреб власного споживання чи промислової переробки)або ліцензію на оптову торгівлю пальним (з місцем торгівлі).

Відповідно до частини сорокової статті 15 Закону № 481 для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають (частина сорок четверта статті 15 Закону № 481).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів та обладнання, регламентується Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон № 3038) та постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» (далі – Постанова № 461).

Згідно із абзацом другим частини першої статті 4 Закону № 3038 об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката (п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджених Постановою № 461).

Пунктом 4 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі – ДІАМ), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» визначено, що ДІАМ, зокрема, відповідно до покладених на неї завдань:

- приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об’єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію);

- розглядає в порядку нагляду рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації про готовність об’єкта до експлуатації (без права реєстрації декларацій), рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт (без права видачі дозволу), рішення про відмову у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (без права видачі сертифіката).

Таким чином, щоб отримати акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства,  необхідно звернутись до ДІАМ.

 

Щодо питання 6.

 

Відповідно до абзацу двадцять четвертого статті 1 Закону № 481 анулювання ліцензії - позбавлення суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Згідно із статтею 15 Закону № 481ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема:

заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;

встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії;

порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;

відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей 80, 81 Кодексу, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.

Отже, отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним з місцем оптової торгівлі не є підставою анулювання раніше отриманої ліцензії на право оптової торгівлі без місця оптової торгівлі пальним.

В той же час слід зазначити, що до звернень Товариства не надано будь-яких первинних документів фіксуючих факти здійснення господарських операцій, детального опису суті здійснюваних операцій.

При цьому кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненнях, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу.

 

____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.