X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.07.2023 р. № 1776/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо права платника податку на бюджетне відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своїх зверненнях Товариством повідомлено про здійснення операції із ввезення (імпорт)на митну територію України товарів для будівництва вітрової електростанції та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі митних декларацій. Відповідно до умов договору генерального підряду ввезені товари передано генеральному підряднику для монтажу (будівництва вітроелектростанції).

Також, Товариством повідомлено, що у бухгалтерському обліку вартість таких ввезених товарів обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» до моменту введення в експлуатацію вітрової електростанції. При цьому, частина таких товарів вже змонтована генеральним підрядником та відображена в актах про виконані будівельно-монтажні роботи, а частина ще очікує монтажу.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо права Товариства на бюджетне відшкодування ПДВ, у випадку, якщо сума від’ємного значення сформована за рахунок віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту по операціях з придбання основних засобів, товарів, робіт, послуг, у тому числі, по операціях з ввезення товарів на митну територію України, з метою подальшого використання в оподатковуваних операція в межах господарської діяльності, що відображені в бухгалтерському обліку на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», якщо основні засоби на дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ще не введено в експлуатацію.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків здійснюється згідно з статтею 200 Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8 статті 200 Кодексу визначено, що до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Отже, у разі прийняття Товариством рішення про повернення суми бюджетного відшкодування такий платник податку має право включити до заяви про повернення суми бюджетного відшкодування залишок від’ємного значення з ПДВ, за умови, що суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Кодексу платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Кодексу, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу.

Пунктом 200.11 статті 200 Кодексу визначено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Отже, платник податку, який маєправо на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 Кодексу та подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримує таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Кодексу, – за результатами документальної перевірки.

Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до Кодексу право на отримання бюджетного відшкодування не залежить від обліку платником податку основних засобів, робіт, послуг, у тому числі по операціях із ввезення їх на митну територію України, на бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні інвестиції» та від моменту введення в експлуатацію основних засобів.

Крім того, інформуємо, на підставі пункту528, підпункту69.9 пункту69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу зупинявся(ється) перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно Товариством, якому надано таку консультацію.