Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.07.2023 р. № 1788/ІПК/03-20-07-05-06

Головне управління ДПС у області за результатами розглядузверненняТовариствавід щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно необхідності застосування або ж незастосування РРО/ПРРО у різних формах розрахунків з клієнтами-фізичними особами,та в порядку статті 52 глави 3 розділу ІІПодаткового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції, повідомляє наступне.

Як наведено у зверненні, практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана із складністю розуміння Товариством необхідності застосування або ж не застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій(далі – РРО/ПРРО) у різних формах розрахунків з клієнтами – фізичними особами, для уникнення порушень у цій сфері господарювання.

Враховуючи викладенеТовариство просить надати індивідуальну податкову консультації з таких питань (в контексті звернення):

1) Чи потрібно фіскалізувати чек на товар, оплата за який надійшла з карткового рахунку фізичної особи карти Приватбанку на розрахунковий рахунок Товариства у форматі IBAN через онлайн банкінг, як платіж за реквізитами. У виписці такі платежі відображаються, як отримані з транзитного рахунку Приватбанку, але зазначають ПІБ платника. Якщо фіксалізація є необхідною, то чи не буде порушенням те, що при такій формі оплати дані ЕПЗ отримати не можливо, оскільки немає зв’язку із платіжним терміналом, який може передати цю інформацію в чек, а кошти надходять просто на розрахунковий рахунок Товариства. Якщо ж фіскалізація є не обов’язковою, то чи не буде порушенням фіскалізувати таку оплату і надати чек клієнтові, як підтвердження платежу і реалізації товару.

2) Чи потрібно фіскалізувати чек на товар, оплата за який надійшла з карткового рахунку фізичної особи карти АТ «Універсал Банк» на розрахунковий рахунок Товариства у форматі IBAN через онлайн банкінг як платіж за реквізитами. У виписці такі платежі відображаються, як отримані з рахунку IBAN, номер якого прив’язаний до платіжної картки фізичної особи покупця. Якщо фіксалізація є необхідною, то чи не буде порушенням те, що при такій формі оплати дані ЕПЗ отримати не можливо, оскільки немає зв’язку із платіжним терміналом, який може передати цю інформацію в чек, а кошти надходять просто на розрахунковий рахунок Товариства. Якщо ж фіскалізація є не обов’язковою, то чи не буде порушенням фіскалізувати таку оплату і надати чек клієнтові, як підтвердження платежу і реалізації товару.

3) Чи потрібно фіскалізувати чек на товар, оплата за який надійшла від фінансової компанії за прикладом ТОВ «ФК «…» З публічною офертою цієї фінансової компанії можна ознайомитися за посиланням: https://drive.google.com/file/d/17CNOmrsLgAEBCH7rkp52G5vxJQ290l-/view. У цій формі розрахунку, фінансова компаніяприймає платіж від фізичної особи з картки, та блокує його у себе на рахунку. З сторони Товариства відбувається відправка вантажу на клієнта фізичну особу. Фінансова компаніявиступає свого роду гарантом отримання та передачі оплати за відправлений намитовар. Коли клієнт забирає вантаж з відділення кур’єрської служби або ж за місцемпроживання, роботи тощо, кошти перераховуються Товариству на розрахунковий рахунокIBAN з розрахункового рахунку фінансової компанії на наступний день після отриманняклієнтом вантажу. Якщо фіскалізація є не обов’язковою, то чи не буде порушеннямфіскалізувати таку оплату і надати чек клієнтові, як підтвердження платежу і реалізаціїтовару. Якщо фіксалізація є необхідною, то виникає питання, коли потрібнофіскалізувати такий чек? Перед відправкою товару чи в момент надходження коштів нарозрахунковий рахунок Товариства?

4) Чи потрібно фіскалізувати чек на товар, оплата за який надходить на розрахунковийрахунок Товариства з картки клієнта фізичної особи при використанні онлайн еквайрингуза прикладом LiqPay? Якщо так, то фіскалізація має відбуватися в момент зняття коштівз карти клієнта чи після надходження цих коштів на розрахунковий рахунок Товариства?

5) Чи потрібно фіскалізувати чек на товар, оплата за який надходить на розрахунковийрахунок Товариства з картки клієнта фізичної особи при використанні згенерованогобанком QR коду на оплату?

6) Чи правильним є твердження: якщо немає прямого зв’язку між платіжним терміналомта ПРРО, а оплата надійшла на розрахунковий рахунок підприємства, то дані ЕПЗ неможливо ідентифікувати і це не буде порушенням, що цієї інформації не будевідображено у фіскальному чеці?

Відповідь на питання 1,2,4.

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом Українивід 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Зокрема, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265.

Тобто, у разі здійснення Товариством розрахункових операцій у розумінніЗакону № 265, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, у встановленому цим Законом порядку.

Поряд з цим, пунктом 2 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Враховуючи викладене повідомляємо, що для Товариства, на якого поширюється дія Закону № 265 в цілях застосування РРО/ПРРО, не має значення спосіб оплати обраний покупцем, а має значення лише спосіб, запропонований покупцю ним самим.

Якщо Товариство надає покупцюдля оплати за товарреквізити свого поточного рахунку, то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунок буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій, незалежно від обраного покупцем способу оплати.

Разом з цим, застосування РРО/ПРРО за власної ініціативи Товариства не суперечить вимогам Закону № 265, незалежно від обраного покупцем способу оплати.

Відповідь на питання 3.

За метою надання відповіді на поставлене питання слід зазначити, що на постійній основі надаються суб’єктам господарювання індивідуальні податкові консультації, які полягають у тому, що у разі коли споживач (клієнт) замовив товар, не здійснював передоплату за нього, а доставка такого товару здійснюється кур’єрською службою на підставі договору, для доставки покупцю, то у такому випадку РРО застосовується кур’єрською службою, безпосередньо при передачі товару покупцю, а продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Водночас, як вбачається зі змісту звернення, сервіс доставки товарів, який використовується Товариством для доставки товарів покупцям,надаєлише послуги з організації перевезень відправлень Товариству, а не покупцям і тому є експедитором, а не кур’єром.

Також звертаємо увагу, що загально-доступними договорами про надання послуг з переказу коштів, в повному об’ємі підтверджується відсутність будь-якої участі фінансових установ у відносинах та виконанню ними зобов’язань, в межах договорів купівлі-продажу. Переказ коштів під час здійснення платіжних операцій є окремими господарськими операціями, які не мають жодного відношення до договорів купівлі-продажу, укладених з покупцями, та проводяться на підставі окремих договорів.

Таким чином, із технічної точки зору, між Товариством як продавцем товарів, покупцями цих товарів, ТОВ «ФК «…» та сервісом доставки товарів відбуваються різні господарські операції.

Так, у описаній Товариством ситуації, між Товариством та покупцями здійснюються операції купівлі-продажу товарів; між Товариством та сервісом доставки товарів – надання послуг з організації перевезень відправлень покупцям; між Товариством та ТОВ «ФК «…» – надання послуг з переказу належних йому коштів.

Оскільки, відповідно до наведених вище умов договорів, суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише Товариство (продавець), який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару. Саме тому продавець, а не надавач платіжних послуг, зобов’язаний видати відповідний документ, що підтверджує перехід права власності на товари покупцю.

Наголошуємо, що небанківським надавачам платіжних послуг, як і банкам в Україні, заборонено ведення діяльності у сфері матеріального виробництва та торгівлі.

Поряд із зазначеним, слід враховувати, що описанийТовариством спосіб взаємодії із покупцями підпадає під дію регулювання частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Зазначене встановлює обов’язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару. Якщо відстрочення платежу полягає у здійсненні платежів частинами, встановленими договором, воно іменується розстроченням платежу.

Водночас, якщо предметом договору з відстроченням або розстроченням платежу є речі, визначені родовими ознаками, він є різновидом комерційного кредиту.

Так, відстрочення та/або розстрочення платежів, як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця визначених статтями 655, 662 та 664Цивільного кодексу України.

Оскільки, продаж товарів в кредит передбачає їх передачу покупцеві до моменту оплати, тому у таких випадках Товариство в момент відпуску товару має сформувати відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту із зазначенням у ньому форми оплати «КРЕДИТ», або іншої, що відповідно до закону більш якісно характеризує правовідносини, що склались між покупцем та продавцем.

Враховуючи викладене вище, повідомляємо, що у описаних Товариством у звернені обставинах, застосування РРО/ПРРО, формування та надсилання разом із товаром розрахункового документу встановленої форми та змісту є обов’язковим, щодо усіх договорів купівлі-продажу укладених з покупцями.

Видавати або надсилати окремий чек надавачам платіжних послуг, які переказують кошти (ТОВ «ФК «…» в контексті звернення), не потрібно.

Додатковонаголошуємо на ретельному вивчені Товариством умов кожного окремого договору, що регламентує взаємовідносини між продавцем, фінансовими установами та сервісами доставки товарів, для чіткого та однозначного визначення кола обов’язків кожного учасника таких договорів.

Відповідь на питання 5.

Як вже зазначалось вище, РРО/ПРРО не застосовуються при виконанні оплат за допомогою банківських операцій.

Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу І Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління НБУ від 28.05.2020№68 (далі – Правила),
QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового  передавання реквізитів операції переказу коштів.

Пунктом 8 розділу II Правил визначено, що елементи даних QR –коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені у додатках 1,2 до цих Правил.

Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі-застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпечення)
(пункт 18 розділу V Правил).

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 №1591 «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Тобто, QR-код, як масив даних за своєю суттю, не може розглядатися як  платіжнийзасобіб. При цьому, застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення.

Враховуючи викладене, Товариство не зобов’язане застосовувати РРО/ПРРО у разі реалізації товарів, оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити поточного рахунку такого Товариства.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогоюQR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів поточного рахунку Товариства, застосування РРО/ПРРО таким є обов’язковим

Відповідь на питання 6.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО/ПРРО, чи заповнений вручну

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13(далі – Положення №13).

Згідно з пунктом 4 розділу II Положення № 13, рядки 11 - 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО.

Визначення електронного платіжного засобу у розумінні Закон № 1591 вже наводилось вище.

Отже, при отриманні оплат у спосіб, який не передбачає та фактично не потребує фізичного застосування POS-терміналу та платіжної картки споживача, рядки 11 - 18 касового чека РРО можуть не заповнюються.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.