Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення та з урахуванням висновків …. надає нову індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Чи є доходом платника податків сума майнового внеску у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю, який платник податку зобов’язаний був відобразити як інші види доходів, що не зазначені у позиціях 6-19, у позиції 20 розділу ІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2019 рік?
Чи включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума майнового внеску до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю?
Чи є протокол загальних зборів учасників товариства про заснування товариства акт приймання-передачі земельних ділянок до статутного капіталу, в яких визначено грошову оцінку вкладу засновником, документами, що підтверджують витрати платника податків на придбання інвестиційного активу?
Чи буде договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, згідно якого платник податків продав свою частку в статутному капіталі товариства в розмірі 100 відс. – документом, що підтверджує дохід від продажу інвестиційного активу?
З урахуванням попередніх питань: чи буде позитивна різниця між доходом від продажу інвестиційного активу, що має документальне підтвердження та витратами на придбання цього інвестиційного активу, що має документальне підтвердження – інвестиційним прибутком?
Державною податковою службою України на звернення була надана індивідуальна податкова консультація,в якій на перше та друге питання дано висновки, а саме, «враховуючи викладене вище, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума майнового внеску в статутний капітал товариства.
Одночасно зауважуємо, що при здійсненні внеску до статутного капіталу товариства у негрошовій формі платник податків повинен здійснити оцінку зазначеного внеску, яка проводиться відповідно до норм Закону № 2658 та Закону № 1378 (зокрема, експертна оцінка земельної ділянки) та затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників. Крім того, фактична передача майнового внеску у статутний капітал товариства також повинна підтверджуватися документами первинного обліку».
Щодо третього питання, то в індивідуальній податковій консультації зазначено «відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2658) вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (п.3 ст. 13 Закону № 2275).
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2658).
Відповідно до ст. 3 Закону № 2658 оцінка, зокрема, майна – це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
При цьому ст. 7 Закону № 2658 визначено випадки проведення оцінки майна. Так, проведення оцінки майна є обов’язковим, зокрема з метою оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою».
Забезпечення виконання податкових зобов'язань та зобов'язань з єдиного внеску визначено ст. 176 Кодексу.
Відповідно до п. 176.1 ст. 176 кодексу платники податку зобов'язані,
а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку.
Також слід зазначити, що ст. 1 розділу І Закону України від 16 липня
1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи передбачено
ст. 9 Закону № 996).
Таким чином, документальним підтвердженням витрат, понесених фізичною особою на придбання інвестиційного активу, мають бути документи, що засвідчують факт передачі майна, як вкладу до статутного капіталу юридичної особи (зокрема акт приймання-передачі майна, за умови, що він містить усі реквізити, визначені ст. 9 Закону № 996), звіт про оцінку (акт оцінки) цього майна, рішення загальних зборів учасників товариства про затвердження грошової оцінки вкладу та інші документи первинного обліку.
Щодо четвертого питання слід зазначити, що документом, що підтверджує дохід від продажу інвестиційного активу окрім договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі повинні бути первинні документи, що підтверджують фактичне перерахування (сплату) коштів.
Щодо п’ятого питання
Відповідно до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 94 розділу XX Кодексу, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п.170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).
Згідно з п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Таким чином, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вважатиметься інвестиційний прибуток розрахований як позитивна різниця, при визначенні якого враховуються витрати, пов’язані з придбанням інвестиційного активу.
Зауважуємо, що відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Зауважуємо, що згідно з положеннями ст. 52 Кодексу, ця консультація надана з урахуванням висновків …. суду, викладених у постанові …..,має індивідуальний характер і може використовуватися виключно…….
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |