X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.07.2023 р. № 1836/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства із ліцензування оптової торгівлі пальним, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є платником акцизного податку, має ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (за відсутності місць оптової торгівлі). Товариство не має права власності, користуванняна жодні місця оптової торгівлі, у розумінніЗакону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481). Товариство здійснює ввезення на митну територію України та оптову торгівлю нафтопродуктами. При цьому Товариство здійснює передачу ввезеного, розмитненого Товару на зберігання третім особам (суб’єктам господарювання), що надають послуги зберігання на підставі отриманої ліцензії.

Так, Товариство як замовник передає іншому суб’єкту господарювання (ГНС/нафтобаза – зберігач) нафтопродукти для зберігання, з подальшимпродажомцих нафтопродуктів.

Товар, який передається на зберіганняімпортується Товариством та за такий товар оплачується акцизний податок. Ланцюг передачі пального чітко відслідковується по зареєстрованим акцизним накладним за якими вбачається від яких суб’єктів та до яких суб’єктів він передається.

Основні пункти договору зберігання, за якими Товариство виступає Поклажодавцем, ГНС/нафтобаза - Зберігачем:

«1.1. ПОКЛАЖОДАВЕЦЬ передає, а ЗБЕРІГАЧ приймає на відповідальнезберігання нафтопродукт (далі – Товар)

1.3. Товар, який передається ПОКЛАЖОДАВЕЦЕМ на відповідальне зберігання протягом дії Договору є власністю ПОКЛАЖОДАВЦЯ. ЗБЕРІГАЧ не вправі користуватися Товаром, який передається йому на відповідальне зберігання. Зберігач несе повну матеріальну відповідальність за кількісні та якісні характеристики товару, що належить ПОКЛАЖОДАВЦЮ.

1.5. Зберігач підписанням цього договору гарантує ПОКЛАЖОДАВЦЮ, що має всі необхідні дозвільні документи, ліцензії, має відповідне технічне обладнання в належному стані, а працівники/підрядники виконують всі вимоги визначені чинним законодавством України.

Товар передається ПОКЛАЖОДАВЦЕМ на відповідальне зберігання на склад.

2.2. Факт передачі Товару на відповідальне зберігання із зазначенням кількісно-якісних характеристикфіксується актом приймання-передачі нафтопродуктів, який оформлюється під кожну поставку Товару тапідписуєтьсяуповноваженимипредставниками Сторін. Якість Товару повинна відповідати діючим стандартам, технічним умовам і засвідчуватися прикладеними до залізничної накладноїпаспортом якості та/або сертифікатом відповідності заводу-виготовлювача.

2.3. Товар передається ЗБЕРІГАЧЕМ ПОКЛАЖОДАВЦІО зі складу відповідального зберігання протягом одного дня з дати отримання заявки (вимоги) про повернення Товару на підставі належним чином оформленої довіреності па отримання Товару. Форму заявки (вимоги) про повернення Товару Сторони затвердили у додатку № 2 до цього Договору».

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступнихзапитань:

1. Яку ліцензію має отримати Товариство під час здійснення діяльності з оптової торгівлі пальним з місць зберігання (оптового продажу), які зареєстровані та належать на праві власності (користування) іншим суб’єктам господарювання?

2. Яку ліцензію має отримати Товариство за відсутністю у нього місць оптової торгівлі?

3. Яку діяльність має право здійснювати Товариство за наявною ліцензією на оптовий продаж (за відсутності місць оптової торгівлі)? Якою нормою права це визначається?

4. Який порядок реалізаціїпального може здійснюватися Товариством за наявною ліцензією на оптовий продаж (за відсутності місць оптової торгівлі)? Якою нормою права це визначається?

5. Яку ліцензію має отримати Товариство у разі реалізації пального, що передано на зберігання іншим суб'єктам господарювання? Якою нормою права це визначається?

 

Щодо запитань  1,2 та 5.

 

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом № 481.

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку;

зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місцем зберігання пального -  місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам

місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (частина перша статті 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання  отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва (частина дев’ята статті 15 Закону № 481).

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина сімнадцята статті 15 Закону № 481).

Частиною другою статті 15 Закону № 481 встановлено, що ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

Частиною сороковою статті 15 Закону № 481 визначено перелік  документів, копії яких, завірені заявником, разом із заявою додатково подаються для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають (частина сорок четверта статті 15 Закону № 481).

При цьому положення Закону № 481 не передбачають прямих заборон чи обмежень платнику податку укладати договори відповідального зберігання пального. Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 Кодексу відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

Згідно з положеннями Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Глави 52), відповідно реалізація товарів може бути здійснена шляхом укладання відповідних договорів на реалізацію товарів безпосередньо суб’єктом господарювання або із залученням третіх осіб.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним можуть передати на зберігання пальне відповідно до укладених договорів іншим суб’єктам господарювання, які отримали ліцензії на право зберігання пального (крім суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право зберігання пального для потреб власного споживання чи промислової переробки) або на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, та провадити подальший продаж такого пального з вказаних місць зберігання пального.

Отже, при відсутності місць оптової торгівлі,Товариство для здійснення діяльності з оптової торгівлі пальним у разі реалізації пального (що передано на зберігання іншим суб’єктам господарювання) з місць зберігання, які зареєстровані та належать на праві власності (користування) іншим суб’єктам господарювання, має отримати ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним.

 

Щодо запитань3 та 4.

 

Враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог Закону № 481 на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним може здійснюватися діяльність, яка передбачає продаж такого пального з місця зберігання пального інших суб’єктів господарювання/місця оптової торгівлі пальним інших суб’єктів господарювання, на які видана та є діючою ліцензія на зберігання пального (крім суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право зберігання пального для потреб власного споживання чи промислової переробки) або ліцензія на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним відповідно.

В той же час слід зазначити, що до звернення Товариства не надано      будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій, детального опису суті здійснюваних операцій.

Інформуємо, що пунктом 528 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

_____________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.