Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.07.2023 р. № 1837/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненняТовариства щодо обігу пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Разом з тим, у звернені Товариство повідомляє, що виникає необхідність щодо передачі на зберігання пального третій особі, яка у встановленому порядку отримала ліцензію на право зберігання пального (далі – зберігачеві), з подальшим відпуском таких нафтопродуктів оптовим покупцям з місця зберігання.

Враховуючи зазначене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи не суперечитиме чинному законодавству, при отриманій ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, передача Товариством палива на зберігання зберігачеві й подальший продаж пального з його відвантаженням з місця зберігання?

2. Чи вважатиме контролюючий орган факт такої передачі пального на зберігання з подальшим продажем й відвантаженням пального з місця зберігання, обов’язком/підставою Товариства отримати ліцензію на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі?

3. Чи вважатиме контролюючий орган факт такої передачі пального на зберігання з подальшим продажем й відвантаженням пального з місця зберігання, достатньою правовою підставою для анулювання отриманої Товариством ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі?

 

Щодо питань 1та 2.

 

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку;

зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місцем зберігання пального -  місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам

місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (частина перша статті 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання  отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва (частина дев’ята статті 15 Закону № 481).

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина сімнадцята статті 15 Закону № 481).

Частиною другою статті 15 Закону № 481 встановлено, що ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

Частиною сороковою статті 15 Закону № 481 визначено перелік  документів, копії яких, завірені заявником, разом із заявою додатково подаються для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають (частина сорок четверта статті 15 Закону № 481).

При цьому положення Закону № 481 не передбачають прямих заборон чи обмежень платнику податку укладати договори відповідального зберігання пального. Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 Кодексу відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

Згідно з положеннями Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Глави 52), відповідно реалізація товарів може бути здійснена шляхом укладання відповідних договорів на реалізацію товарів безпосередньо суб’єктом господарювання або із залученням третіх осіб.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним можуть передати на зберігання пальне відповідно до укладених договорів іншим суб’єктам господарювання, які отримали ліцензії на право зберігання пального (крім суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право зберігання пального для потреб власного споживання чи промислової переробки) або на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, та провадити подальший продаж такого пального з вказаних місць зберігання пального.

Отже, при відсутності місць оптової торгівлі, Товариство для здійснення діяльності з оптової торгівлі пальним у разі реалізації пального (що передано на зберігання іншим суб’єктам господарювання) з місць зберігання, які зареєстровані та належать на праві власності (користування) іншим суб’єктам господарювання,  має отримати ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним.

 

Щодо питання 3.

 

Відповідно до частини п’ятдесят другої статті 15 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:

заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію;

встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання (у  тому  числі  іноземним  суб’єктом  господарювання,  який  діє  через  своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, поза митним контролем;

порушення вимог статті 15 ³ цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;

встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;

встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії;

порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;

відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей 80, 81 Кодексу, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.

Анулювання ліцензій з будь-яких інших підстав не передбачено Законом № 481.

В той же час слід зазначити, що до звернення Товариства не надано      будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій, детального опису суті здійснюваних операцій.

Інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).