Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування дивідендів, отриманих від платника єдиного податку 3 групи зі ставкою 2 відсотки, які нараховані таким платником за період та під час перебування його на загальній системі оподаткування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки та є засновником іншого Товариства, яке також є платником єдиного податку зі ставкою 2 відсотки.
Товариство отримує дивіденди від такого іншого Товариства, де є засновником. При цьому Товариство розподіляє прибуток:
перший раз – період розподілення прибутку Товариства та дата протоколу відносяться до періоду, коли Товариство знаходилось на загальній системі оподаткування. Але дивіденди виплачуються у періоді, коли Товариство було вже на спрощеній системі з особливостями оподаткування;
другий раз – період розподілення прибутку Товариства належить до періоду, коли Товариство знаходилось на загальній системі оподаткування. Але дата протоколу та виплата дивідендів відбулися вже коли Товариство було платником єдиного податку.
Тобто в обох випадках Товариством розподілено бухгалтерський прибуток за період, в якому воно перебувало на загальній системі оподаткування. Прибуток розподілено, що не перевищує прибуток згідно податкового обліку.
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Щодо першого та другого питань
Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів встановлений у пункті 57.11 статті 57 Кодексу.
Відповідно до підпункту 57.11.1 пункту 57.11 статті 57. Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 Кодексу.
Згідно з підпункту 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу, крім випадків, передбачених підпунктом 57.11.3 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток за визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 136.1 статті 136 Кодексу.
Отже, суб'єкт господарювання, який прийняв рішення про виплату дивідендів учаснику товариства, сплачує авансовий внесок з податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Як зазначено вище, платником авансового внеску є платники податку на прибуток, крім випадків, передбачених підпунктом 57.11.3 пунктом 57.11 статті 57 Кодексу.
Таким чином, якщо на дату виплати дивідендів товариство є платником єдиного податку, в тому числі третьої групи зі ставкою 2 відсотки, авансовий внесок з податку на прибуток у такому випадку не сплачується.
До складу доходу платника єдиного податку третьої групи не включаються дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Кодексом (пункт 10 пункту 292.11 статті 292 Кодексу).
Враховуючи зазначене у разі неоподаткування отриманих дивідендів в порядку, визначеному Кодексом, юридична особа включає до складу доходу платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки суму таких дивідендів.
Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 528 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |