Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.07.2023 р. № 1689/ІПК/02-32-07-06-13

 

Головне управління ДПС у Вінницькій області за результатами розгляду звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що здійснив поставку товару нерезиденту. Проте з’ясувалось, що партія товару не відповідає показникам якості, які передбачено зовнішньоекономічним контрактом.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Які первинні документи, крім додаткової угоди до контракту, треба скласти про зменшення ціни товару, щоби не допустити порушення валютного законодавства та нарахування контролюючим органам пені за порушення граничних строків розрахунків за експортною операцією?

2. Чи необхідно в такому випадку вносити зміни про зменшення ціни товару у митній декларації?

 

Щодо питання 1.

Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначені правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлена відповідальність за порушення валютного законодавства.

Відповідно до частин першої і третьої статті 3 Закону № 2473 відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням Закону № 2473, застосовуються положення цього Закону.

Статтею 13 Закону № 2473 встановлено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Згідно Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (далі – Положення № 5) встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів 365 календарних днів.

Для запобігання виведенню капіталу за кордон і недопущення виникнення макроекономічних дисбалансів постановою Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), з 05 квітня 2022 року встановлені граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів.

Відповідальність за порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями визначена частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 і передбачає нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з підпунктом 1 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7), банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу І Положення № 5, незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який на сьогодні складає 400 тис. гривень.

Тобто, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми (400 тис. грн.), а загальна сума операції підлягала валютному нагляду, у разі порушення граничних строків розрахунків за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій, пеня на суму заборгованості не нараховується.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції № 7, зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:

1) відбувається перегляд ціни товарів у зв'язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

3) товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.

 

Щодо питання 2.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Установлено, що Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства.

Щодо питання необхідності внесення змін до митної декларації про зменшення ціни товару (фактурної вартості) повідомляємо, що порядок заповнення митних декларацій визначено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» та Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, та не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.