Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.07.2023 р. № 1694/ІПК/99-00-07-02-02-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків Хмельницького окружного адміністративного суду викладених у рішенні від 28.08.2021, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду
від 07.02.2022 у справі № 560/5676/21 щодо практичного застосування норм податкового законодавства.

У своєму зверненні платник податків просить надати роз’яснення пов’язане із нечітким визначенням в Кодексі строку, протягом якого Товариство має право на заявлення сум до бюджетного відшкодування в умовах дії карантинних обмежень.

У зв’язку із зазначеним, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. чи поширюється положення частини четвертої п. 52² підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу на строки подачі заяви про повернення сум бюджетного відшкодування, передбачені п. 102.5 ст. 102 Кодексу;

2. чи поширюється положення частини четвертої п. 52² підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу на строки проведення перевірок
платників податків та строки включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо питання 1.

Згідно з п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення податку на додану вартість (далі - ПДВ) на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника. Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодуванню, яка відображається у податковій декларації.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п. 10 розділу III Порядку № 21 додатком до податкової декларації з ПДВ є, заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (далі – додаток 4).

Абзацом 4 п.п. 4 п. 5 розділу V Порядку № 21 визначено що платники податку, які відповідно до ст. 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації, додаток 4.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатними камеральної перевірки, що проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації або уточнюючих розрахунків, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 Кодексу – за результати документальної перевірки.

Відповідно ст. 102 Кодексу передбачені строки давності та їх застосування, зокрема:

 у п. 102.1 цієї статті - для проведення контролюючим органом перевірки та самостійного визначення сум грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом;

у п. 102.5 цієї статті - для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування.

Також п. 102.5 ст. 102 Кодексу визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При цьому згідно з частиною четвертою п. 52² підрозділу 10 розділу
ХХ «Перехідні положення» Кодексу (у редакції, чинній на дату звернення) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу.

Щодо питання 2.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нормами п. 198.6 ст. 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими/накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезені товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Частиною першою пункту 52² підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (у редакції, чинній на дату звернення) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), установлено мораторій на проведення документальних перевірок крім:

• документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
• документальних позапланових перевірок з підстав, визначених
  п.п 78.1.7 та 78.1.8 п.78.1 ст.78 Кодексу;
• фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
• обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Кодексу.

Частина четверта п. 52² підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (у редакції, чинній на дату звернення) не поширюється на строки включення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені в ЄРПН податковими/накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезені товарів на митну територію України), відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» на період дії воєнного, надзвичайного стану, зупинено дію п. 52² підрозділу 10 розділу
XX «Перехідні положення» Кодексу та зупинено перебіг строків давності відповідно до п. 102.9 ст. 102 Кодексу, крім особливостей, встановлених
 п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу II Кодексу, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.