Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення щодо подання звітності спадкоємцями та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомила, що є спадкоємицею, який був зареєстрований фізичною особою – підприємцем. 14.02.2023 помер. На момент смерті в трудових відносинах з фізичною особою – підприємцем перебувало п'ять осіб.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи необхідно спадкоємцям подавати за померлу фізичну особу – підприємця податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Розрахунок), а також нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)? Якщо так, то який порядок дій спадкоємців для подання такого Розрахунку?
2. Яким чином здійснити зарахування в контролюючих органах сплаченого за найманих працівників єдиного внеску?
3. Як до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, внести інформацію про виплату померлим фізичною особою – підприємцем найманим працівникам заробітної плати та про сплату страхових внесків?
Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону Українивід 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), встановлено, щопочинаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ.
При цьому згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУособи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу Розрахунок до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Разом з тим відповідно до п. 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755), відомості, зокрема про фізичну особу – підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі –Державний реєстр) на підставі документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян) подається копія свідоцтва про смерть фізичної особи (п. 2 частини четвертої ст. 18 Закону № 755).
Інформаційна взаємодія між Державним реєстром та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).
Відомості з Державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця згідно з частиною четвертою ст. 13 Закону № 755 є підставою для зняття її з обліку, зокрема в податкових органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.
Підпунктом 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ передбачено, що підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є, зокрема смерть фізичної особи.
Враховуючи викладене, оскільки фізичні особи – спадкоємці у розумінні Закону № 2464 та ПКУ не є платниками єдиного внеску і особами, які мають статус податкових агентів, то обов’язку щодо подання податкової звітності, зокрема Розрахунку та відповідних додатків до нього, у разі смерті фізичної особи – підприємця, у спадкоємців не виникає. Крім того, положеннями Закону № 2464 та ПКУ не визначено порядок зарахування сум єдиного внеску, сплаченого фізичною особою – підприємцем за найманих працівників, у разі неподання зазначеної звітності у зв’язку зі смертю підприємця.
Одночасно зауважуємо, що відповідно до абзацу першого частини другої ст. 20 Закону № 2464 персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду України роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Отже, з питання щодо внесення змін до персоніфікованих даних застрахованих осіб доцільно звернутися до Пенсійного фонду України.
Зауважуємо, що відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з п.п. 69.9п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальнаподатковаконсультаціядіє до зміни/втратичинності норм законодавства, щодоякихнаданоіндивідуальнуподатковуконсультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |