Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.07.2023 р. № 1867/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунків коригування до податкових накладних (далі –РК) та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

У Підприємства виникає питання, яким чином застосовуються норми пункту 69 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу у разі самостійного виявлення платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) фактів складання ним у податкових періодах до лютого 2022 року податкових накладних,у якихпомилково відображено нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за операціями, які не вимагали такого нарахування, що в результаті призвело до помилкової надмірної сплати ним ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи здійснюється наразі реєстрація в ЄРПН розрахунків коригування до помилкових податкових накладних, зареєстрованих у періодах до лютого 2022 року?

2. Якщо відповідь на перше питання ствердна, то (а) яким чином для цілей такої реєстрації обраховується ∑_Накл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН) та (б) чи збільшиться ∑_Наклв результаті реєстрації такого розрахунку коригування?

3. Чи поширюється встановлена підпунктом 69.1 пунктом 69 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу заборона подавати уточнюючі розрахунки   податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до податкових декларацій (якщо вони містять показники на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ) на уточнення показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені (альтернативний спосіб уточнення, передбачений абзацом другим пункту 50.1 статті 50 Кодексу)?

4. Чи зупинено наразі перебіг встановленого  пунктом 50.1 статті 50 Кодексу 1095– денного строку існування обов’язку  платника податків щодо подання ним уточнюючого розрахунку у разі самостійного виявлення ним помилок?

5. Чи зупинено наразі перебіг 1095–денного строку для подання заяви про повернення надміру  сплачених грошових зобов’язань, який передбачений пунктом 43.3 статті 43 та пункту 102.5 статті  102 Кодексу?

6. Чи буде платник ПДВ позбавлений права повернути переплату з ПДВ, до якої призвела помилкова реєстрація ним податкової накладної у періодах до лютого 2022 року, якщо на 1095 день від дати складання такої податкової накладної  все ще діятиме встановлена пунктом 69.1 розділу ХХ Кодексу заборона подавати уточнюючі розрахунки по податкових декларацій, якщо вони містять показники на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ?

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненніоперацій з постачаннятоварів/послугплатникподатку – продавецьтоварів/послугзобов’язаний в установленітермінискластиподатковунакладну, зареєструватиїї в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Правові основи функціонування ЄРПН регулюються статтею 201 Кодексу та регламентуються Порядком ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, зі змінами (далі – Порядок № 1246).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200¹.3, 200¹.9 статті 200¹ та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16  статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (пункт 12 Порядку № 1246).

Пунктом 192.1 статті 192 Кодексу передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної, зокрема, у разі допущення платником податку помилок при її складанні, при цьому розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише за наявності підстав та після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу).

Таким чином, податкова накладна, складена без фактичного здійснення операції з постачання товарів/послуг, може бути визначена платником як така, що зайво складена.

Платник податку на дату виявлення факту безпідставного складання податкової накладної має право скласти розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до податкової накладної, яка визначена ним як зайво складена, та направити його отримувачу (покупцю) товарів/послуг для реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1246, цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу передбачено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Щодо питання 2

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200¹Кодексу та регламентовано Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженим постановою Кабінету Міністів України від 16.10.2014 № 569 (далі – Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до них в ЄРПН на суму податку (∑_Накл), обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума).

Однією із складових реєстраційної суми є показник S_{НаклВид}– загальна сума податку за складенимиплатникомподатковими накладними та /або розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН (пункт 200¹.3 статті 200¹ Кодексу).

Суми ПДВ, зазначені у податкових накладних та/аборозрахунках коригування, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми.

Щодо питань 3 та 4

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 50.1 статті 50 Кодексу передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу ІІІ Порядку №21).

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділом VІ Порядку №21, згідно з пунктом 1 якого уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 Кодексу.

Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у вказаному пункті.

Відповідно до абзацу п’ятнадцятого підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (зі змінами і доповненнями) платники ПДВ тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім окремих строків, визначених цим підпунктом.

Пунктом 102.9 статті 102 Кодексу передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом.

Таким чином, до припинення або скасування воєнного стану платник податку не може подати уточнюючі розрахунки на зменшення податкових зобов’язань до податкових декларацій з ПДВ за звітні періоди до лютого 2022 року, у тому числі якщо такі зобов’язання були нараховані без факту здійснення господарських операцій. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані платником після закінчення або скасування воєнного стану в Україні з урахуванням зупинення перебігу строків, передбаченого пунктом 102.9 статті 102 та підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Крім того, з урахуванням пункту 1 розділу VІ Порядку № 21 для уточнення показників податкової декларації з ПДВ платник податку зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період. Отже, загальний порядок уточнення показників декларацій, визначений абзацом другим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, при уточненні показників податкової декларації з ПДВ не застосовується.

Щодо питань 5 та 6

Статтею 43 Кодексу регламентовано умови повернення помилково та/або надміру сплаченого грошового зобов’язання та пені.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум одатку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 дніввід дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (пункт 43.3 статті 43 Кодексу)       Пунктом 43.4¹статті 43 Кодексу визначено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200¹.5 статті 200¹ Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Пунктом 102.9 статті 102 Кодексу передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом.

Отже, Підприємство має право подати заяву на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному статтею 43 Кодексу, з урахуванням зупинення перебігу строків, передбаченого пунктом 102.9 статті 102 Кодексу.

Також зазначаємо, що на підставі підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу зупинено  перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу.