Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.07.2023 р. № 1809/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодексу), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавствата в межах компетенції повідомляє.

Платник податків – юридична особа у своєму зверненні повідомляє, що на його балансі перебуває об’єкт нерухомого майна, зокрема, частина нежитлового приміщення, яке юридична особа планує подарувати або продати фізичній особі – громадянину України.

В зв’язку з цим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

        1. Який порядок оподаткування та хто виступає податковим агентом в разі дарування частини нежитлового приміщення фізичній особі - громадянину України на підставі нотаріально посвідченого договору дарування?

2. Чи потрібно в разі здійснення операції за нотаріально завіреним договором купівлі – продажу юридичній особі робити звіт про незалежну оцінку на об’єкт нерухомого майна чи достатньо балансової довідки юридичної особи?

Щодо першого питання

Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість дарунків – участині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IVКодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексуне включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу(п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Водночас доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

дохід у вигляді вартості отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу (п.п. «е»п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені, згідно з Кодексу, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 –Сп), де К – коефіцієнт, Сп– ставкаподатку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Згідно з п. 174.6 ст. 174 Кодексу доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку, зокрема юридичною особою, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV Кодексу для оподаткування додаткового блага.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування, зокрема, щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих)  платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст.167Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичнихосіб та військовогозборудо бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, поняттяякого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, щонараховує (виплачує,надає) оподатковуванийдохід на користьплатникаподатку, зобов’язанийутримуватиподаток на доходи фізичнихосіб і військовийзбірізсуми такого доходу за йогорахунок, використовуючи ставку податку,визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військовогозбору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹підрозділу 10 розділу XX «Перехідніположення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючивищевикладене, не включається до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.

Разом з тим, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичнихосібі військовим збором з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу. При цьому юридична особау разі виникнення доходу у фізичної особи зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексу, зокрема, щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору з зазначених доходів.

Щодо другого питання

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2658).

Відповідно до ст. 3 Закону № 2658 оцінка, зокрема, майна – це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно – правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

Майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 09 грудня 2011 року № 4107-VI «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику, зокрема у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Таким чином, питання оцінки вартості нерухомого майна, яке продається юридичною особою фізичній особі,відноситься до компетенції Фонду державного майна України.

Крім того, відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому ст. 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Отже, з питання правомірності надання довідки балансової вартості нерухомого майна, яке продається юридичною особою фізичній особі, під час укладання договору купівлі-продажу доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).