Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.07.2023 р. № 1882/ІПК/07-16-04-03-12

Головне управління ДПС у Закарпатській області розглянуло звернення Товариства щодо порядку включення до складу доходу платника єдиного податку третьої групи отриманих дивідендів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), повідомляє.

         Як зазначено у зверненні, Товариство є платником єдиного податку третьої групи та є учасником іншого товариства, яке загальними зборами учасників прийняло рішення про розподіл чистого прибутку шляхом виплати дивідендів учасникам. Емітент корпоративних прав, який виплачує дивіденди, відповідно до підпунку 57.1¹.2 ПКУ, не буде нараховувати та сплачувати авансовий внесок при виплаті дивідендів за звітний рік у зв’язку з тим, що сума нарахованих до виплати дивідендів не перевищує задекларованого прибутку до оподаткування.

         При цьому у Товариства виникає питання чи сума отриманих дивідендів підлягатиме включенню до складу доходів для цілей оподаткування єдиним податком та визначення граничного обсягу доходів у період їх отримання.

         Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV ПКУ.

         Згідно пп. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом

податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

         Вичерпний перелік надходжень, які з метою оподаткування не включаються до складу доходу, встановлено п. 292.11 ст. 292 ПКУ.

         Згідно з підпунктом 10 п. 292.11 ст. 292 ПКУ при визначенні доходів для платників єдиного податку третьої групи до складу доходу не включаються дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному цим ПКУ.

         Відповідно до діючих положень пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

         Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ.

         Підпунктом 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ встановлено, що крім випадків, передбачених пп. 57.1¹. 3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

         Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 цього ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

         Таким чином, отримані юридичною особою - платником єдиного податку від емітента корпоративних прав дивіденди, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ, не включаються до складу доходу платника єдиного податку.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім цього, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року  № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

         Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.