Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2023 р. № 1885/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування та в межах компетенції повідомляє.

Платник податку – фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може фізична особа – підприємець на єдиному податку третьої групи
(5 відсотків, наразі 2 відсотки) надавати суб’єктам господарювання (товариствам, приватним підприємствам тощо) поворотну фінансову допомогу на 12 місяців?

2. Чи включається до складу доходу фізичної особи – підприємця сума фінансової допомоги, яка надана на поворотній основі та повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання?

3. Чи повернення коштів від постачальника включаються до складу доходу фізичної особи – підприємця?

Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики (статті 1046 – 1053 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6 ст. 4 Закону України 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі – Закон № 2664) до фінансових послуг належать, зокрема, надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону № 2664 посередницькі послуги на ринках фінансових послуг – це діяльність, зокрема, фізичних осіб – підприємців, якщо інше не передбачено законом, що включає консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу з підготовки, укладення та виконання (супроводження) договорів про надання фінансових послуг, інші послуги, визначені законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Правові  засади  застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Кодексу.

Пунктом 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності, за умови здійснення яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.

Відповідно до п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Кодексу.

Разом з тим п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу установлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом, зокрема, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, здійснюють діяльність без урахування обмежень, визначених п. 291.5 ст. 291 Кодексу (п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які застосовують ставку єдиного податку 2 відсотки з урахуванням особливостей, мають право здійснювати фінансове посередництво, тобто не враховуються обмеження, визначені п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Водночас, якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку здійснюють діяльність на третій групі, але із застосуванням ставки єдиного податку 5 відсотків, то на таких платників єдиного податку поширюються вимоги п. п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Кодексу).

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 надання поворотної фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».

У разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (п.п. 5 п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).

Зауважуємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.