Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.07.2023 р. № 1893/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення фермерського господарства …. щодо порядку сплати орендної плати з фізичних осіб в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що в жовтні … року між …. районною державною адміністрацією та громадянином України … було укладено договори оренди земельних ділянок державної власності для створення фермерського господарства. В грудні … року ….. створено фермерське господарство …., яке в своїй господарській діяльності використовує земельні ділянки, надані засновнику ….. районною державною адміністрацією в оренду для створення фермерського господарства.

Враховуючи викладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Хто є платником орендної плати згідно договору оренди земельних ділянок державної (комунальної) власності, укладеного між районною адміністрацією та фізичною особою для створення фермерського господарства, з урахуванням, що земельні ділянки (згідно зі статутом створеного фермерського господарства) фермерське господарство використовує у своєї господарській діяльності?
2. Якщо платником є фізична особа, то орендна плата за земельні ділянки державної (комунальної) власності згідно укладених договорів оренди повинна сплачуватись щомісячно чи протягом 60 календарних днів після отримання податкового повідомлення – рішення?
3. Хто повинен проводити в даній ситуації нарахування щорічної орендної плати за земельні ділянки державної (комунальної) власності з урахуванням інфляції та коефіцієнтів індексації?

Щодо питання першого

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Підпунктом 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, згідно з п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПКУ земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Статтею 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку.

Щодо питання другого

Згідно п. 287.5 ст. 287 ПКУ податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Щодо питання третього

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Пунктом 289.1 ст. 289 ПКУ встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.