X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.07.2023 р. № 1895/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення ….. щодо строку сплати податкових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку комунальної власності, та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Платник, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз'яснення щодо строку сплати податкових зобов'язань з плати за орендовану земельну ділянку комунальної власності за таких обставин.

Платник у зверненні повідомив, що він як фізична особа уклав договір оренди земельної ділянки, істотною умовою якого є сплата орендної плати за вказану земельну ділянку щомісячно у розмірі  … річної орендної плати не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем. Водночас  податковим органом приймається  податкове повідомлення-рішення, яким йому визначається сума податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю з фізичних осіб, з терміном сплати протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), ПКУ, Цивільним кодексом України, Законом України   від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161) та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).

Питання орендної плати за землю державної і комунальної власності врегульовані ст. 288 розділу XIII ПКУ.

Відповідно до п.288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.2 ст. 288 ПКУ визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

 Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Згідно з п. 288.7 ст. 288 ПКУ податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 розділу ХІІІ ПКУ.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до ст. 13 Закону № 161 договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ) (ст. 21 Закону № 161).

Водночас відповідно до п. 5.2 ст. 5 ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Таким чином, законодавством України чітко визначено, що ПКУ регулює строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податковий період, порядок обчислення орендної плати.

Оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа, що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку на підставі проведеного розрахунку та складеного контролюючим органом податкового податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов’язання з орендної плати за землю з фізичних осіб на відповідний рік.

Отже, відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Зауважуємо, що відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.