Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.07.2023 р. № 1945/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТДВ «» (далі – ТДВ) щодо коригування фінансового результату до оподаткування у разі списання кредиторської заборгованості при застосуванні рішення РНБО та,  керуючисьст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТДВ є платником податку на прибуток за ставками 18 відсотків та 3 відсотки.ТДВ застосовує міжнародні стандарти фінансової звітності.

На балансі ТДВ є кредиторська заборгованість за послуги перестрахування договорів з обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації з перестраховиком - резидентом держави –агресора (росії). Кредиторська заборгованість виникла до початку воєнної агресії та введення воєнного стану. Строк позовної давності ще не минув.Кредиторська заборгованість обліковується у доларах США.

На даний час прийнято низку законодавчих та правових документів, згідно яких законодавчо встановлено мораторій на виконання будь-яких зобов’язань перед російськими контрагентами.

Відповідно до п. 2 рішенняРади національної безпеки і оборони України «Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фінансових установ російської федерації» (далі – Рішення РНБО), що затверджено Указом Президента Українивід 22.02.2023 № 89/2023 та затверджено та введено в дію постановою Верховної Ради України від 23.02.2023 № 2924-IXстроком на 50 років застосовано секторальні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до всіх банків, що зареєстровані/мають місцезнаходження в російській федерації, небанківських кредитних організацій, операторів платіжних систем, професійних учасників фондового ринку, страхових компаній, інвестиційних фондів та інших установ, що зареєстровані /мають місцезнаходження в російській федерації, які надають фінансові послуги(далі – фінансові установи російської федерації).

Відповідно до п. 3 Рішення РНБО заборонено фізичним та юридичним особам проводити операції (вчиняти дії), які призводять до порушення, уникнення запроваджених обмежень.

ТДВ прийнято управлінське рішення щодо невизнання кредиторської заборгованості перед контрагентом, резидентом держави-агресора (росії), тобто списання з балансу компанії цієї кредиторської заборгованості.

ТДВ просить надати відповідь з наступних питань:

Чи правомірним буде прийняте управлінське рішення ТДВ щодо права на припинення визнання кредиторської заборгованості перед контрагентом, резидентом держави-агресора (росії) у бухгалтерському обліку та відповідне її списання з балансу ТДВ з огляду на виконання норм та положень вищенаведених правових документів, згідно яких законодавчо встановлено мораторій на виконання будь-яких зобов’язань перед російськими контрагентами та повну відсутність у ТДВ наміру виконувати свої зобов’язання перед контрагентом, резидентом держави-агресора?

Чи є правомірним визнання кредиторської заборгованості остаточно безнадійною та її списання з балансу ТДВ раніше терміну закінчення строку позовної давності?

Відповідно до абзацу п’ятого п. 1 частини першої ст. 1 Закону України від 03 березня 2022 року № 2116-IX «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів» (далі – Закон № 2116-IX)  об'єкти права власності російської федерації та її резидентів - рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать російській федерації та її резидентам.

Згідно частини другої ст. 2 Закону № 2116-IX примусове вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів здійснюється без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку російська федерація розв'язала і веде проти України та Українського народу.

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно п. 66 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу» фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму боргу, включеного до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, право вимоги за яким примусово вилучено як об'єкт права власності російської федерації та її резидентів відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів» і який вважається погашеним з дня набрання чинності законом України, яким затверджено Указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об'єктів права власності російської федерації та її резидентів.

Отже, для цілей застосування п. 66 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу» датою погашеннякредиторської заборгованості резидента України перед контрагентом, резидентом держави – агресора (росії) –є датанабрання чинності Закону України № 2116-IX (набрав чинності 07.03.2022)з урахуванням Указу Президента України від 22.02.2023 № 89/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 лютого 2023 року «Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фінансових установ російської федерації»».

Відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період  до припинення  або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).