X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.07.2023 р. № 1955/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України,керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається у відповідності до норм, які діяли у 2021 році.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що ____та _____ в програмному забезпеченні мав місце збій, що в свою чергу стало наслідком надіслання на реєстрацію помилкових податкових накладних від _____ № ___ та від _______ № _____ реєстрація яких була зупинена.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.Чи зобов’язаний платник податків – фізична особа–підприємець відображати у податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період ____ показники помилково складеної в _____ податкової накладної (реєстрація якої зупинена), вартісні та кількісні показники яких не підтверджуються первинними бухгалтерськими документами?

2.Чи зобов’язаний платник податків – фізична особа–підприємець відображати у податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період ______ показники помилково складеної в _____ податкової накладної (реєстрація якої зупинена), вартісні та кількісні показники яких не підтверджуються первинними бухгалтерськими документами?

Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розділу III Порядку № 21).

Отже, в податковій звітності з податку на додану вартість платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

Обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в зайво складених податкових накладних (тобто не підтверджених первинними документами), не підлягають відображенню в податковій звітності з податку на додану вартість незалежно від факту реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зауважуємо, що відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.