Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.07.2023 р. № 1917/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                                  щодо складання зведених податкових накладних відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за операціями, здійсненими у 2017-2019 роках, та відображення відповідних показників у податковій звітності з ПДВ, і, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податку, у ході якої виявлено, що платником податку у 2017-2019 роках не включалися до податкового кредиту суми ПДВ за товарами/послугами, придбаними для використання у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, за наявності зареєстрованих постачальниками в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідних податкових накладних. Також платником податку  не нараховувались податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ за такими придбаними товарами/послугами та не складалися відповідні зведені податкові накладні. На даний час з дати здійснення вищезазначених операцій минуло 1095 календарних днів.

Платник податку звертається з проханням надати інформацію щодо норм законодавства, відповідно до яких він може зареєструвати зведену податкову накладну за вищезазначеними операціями, здійсненими у 2017-2019 роках, та не включати таку податкову накладну до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) на підставі акту перевірки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники  податків зобов'язані  вести  облік  доходів,  витрат  та  інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на

підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ. Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит  звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених)  платником  податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, у звільнених від оподаткування ПДВ операціях.

При цьому ПКУ не встановлено залежність нарахування податкових зобов’язань відповідно до пунктів 198.5 статті 198 ПКУ у разі використання придбаних товарів/послуг у операціях, передбачених цим пунктом, від факту формування податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів/послуг на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (крім товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ПКУ.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування (пункт 192.1 статті 192 ПКУ).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку № 21 декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу V Порядку № 21 сума податкового зобов'язання, нарахована протягом звітного періоду відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, вказується у рядках 4.1, 4.2, 4.3 декларації.

Відповідно до абзаців першого та четвертого пункту 50.1 статті 50 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому пунктом 102.9 статті 102 ПКУ передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань та інформації, наданої у зверненні, ДПС інформує.

Статтею 198 ПКУ передбачено, що до податкового кредиту мають бути включені усі суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема,  операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, підтверджені  зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, у тому числі якщо такі товари/послуги придбаваються для використання у звільнених від оподаткування ПДВ операціях.

Водночас, якщо придбані з ПДВ товари/послуги призначаються для використання у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, то за такими товарами/послугами платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, передбачені пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, у якому у платника податку виникли підстави для включення сум ПДВ за такими придбаними товарами/послугами до податкового кредиту, відповідну податкову накладну. Така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН у терміни, визначені пунктом 201.1 статті 201 ПКУ.

Податкові зобов’язання, передбачені пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, та податкова накладна, що складається на суму таких податкових зобов’язань, мають бути визначені (складена і зареєстрована в ЄРПН) незалежно від того, чи були фактично включені до податкового кредиту суми ПДВ за товарами/послугами, придбаними для використання у звільнених від оподаткування ПДВ операціях.

При цьому нормами податкового законодавства не передбачено можливість реєстрації в ЄРПН податкової накладної (у тому числі складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ) пізніше 1095 календарних днів з дати її складання.

У декларації за відповідний звітний період відображаються обсяги операцій, здійснених у такому звітному періоді, а не податкові накладні, складені за такими операціями. Уточнення показників раніше поданих декларацій можливо здійснити лише в межах термінів, визначених статтею 102 ПКУ.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).