Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.07.2023 р. № 1868/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула лист щодо питань відображення в податковому обліку сум роялті, які сплачуються резидентом Дія Сіті - платника податку на прибуток на особливих умовах, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє наступне.

Відповідно до наданої у зверненні інформації, заявник планує підписати договір з нерезидентом на отримання виключних прав на результат комп’ютерного програмування у вигляді онлайн сервісу та буде сплачувати за ці права роялті. Даний сервіс компанія планує продавати на ринку України на підставі ліцензій через розміщення на сайті оферти (публічного договору). Згідно з умовами оферти заявник зобов’язується надати клієнтам за плату ліцензію на право використання сервісу для відповідного проєкту клієнта, а також надати дозвіл на використання сайту заявника, розташованого в мережі Інтернет.

За договором заявник зобов’язується надати клієнтам невиключні права та дозвіл використовувати сайт та сервіс в межах відповідного обсягу функціональних можливостей сайту та сервісу протягом строку дії ліцензії без права видачі субліцензії.

Тобто заявник буде сплачувати роялті нерезиденту як платіж за користування комп’ютерною програмою.

Заявник планує стати резидентом Дія Сіті-платником податку на особливих умовах.

Враховуючи викладене вище, заявник  просить надати відповідь на наступні питання:

1. Що відноситься до доходів від роялті згідно із п.п. 135.2.1.12 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Кодексу?

2. Чи можна вважати доходами від роялті для цілей п.п. 135.2.1.12 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Кодексу доходи, отримані від продажу клієнтам ліцензії про надання невиключних прав на використання об’єкта права інтелектуальної власності сайту та сервісу протягом строку дії ліцензії без права видачі субліцензії, що не є роялті згідно із п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

Щодо питання 1

Відповідно до п.п. 14.1.282¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу резидент Дія Сіті - платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі - резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах), - резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 Кодексу, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування.

Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.

Об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах є операції резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9¹ ст. 141 цього Кодексу (п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Відповідно до п. 135.2 ст. 135 Кодексу базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та п.п. 141.9 1.3 п. 141.9 1 ст. 141 цього Кодексу. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

До бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах,зокрема, включається сума роялті, сплаченого особі, що не є резидентом Дія Сіті платником податку на особливих умовах, протягом податкового (звітного) року в обсязі, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за даними фінансової звітності (без врахування доходу від роялті) за рік, що передує звітному. Для платників податку, зареєстрованих протягом звітного (податкового) року (новостворених), у яких відсутня фінансова звітність за попередній звітний рік, 4 відсотки чистого доходу розраховуються за даними фінансової звітності за поточний рік. Положення цього підпункту не застосовуються до: сум роялті, які оподатковуються відповідно до підпункту 135.2.1.13 цього підпункту (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні); сум роялті, нарахованих (виплачених) фізичній особі, за умови що з цієї суми утримано (сплачено) податок на доходи фізичних осіб (п.п. 135.2.1.12 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Кодексу).

Тобто, не включається до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах суми роялті, якісплачуються на користь інших резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах, на користь фізичних осіб, за умови що з цієї суми утримано (сплачено) податок на доходи фізичних осіб, на користь інститутів спільного інвестування, а також нерезидентів (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні), а саме:

нерезидентів що зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п.«в»п.п. 39.2.1.1 та п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, або які є резидентами цих держав, а також на користь нерезидентів, зазначених у п.п.«г»п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу;

нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності стосовно яких вперше виникли у резидента України;

нерезидента, який не підлягає оподаткуванню щодо роялті в державі, резидентом якої він є;

нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, крім випадків, якщо бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам.

В усіх інших випадках суми роялті, які перевищуть суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за даними фінансової звітності (без врахування доходу від роялті) за рік, що передує звітному, включаються до бази оподаткування податком на прибуток.

Щодо питання 2

Відповідно до частини першої ст. 2 ЗаконуУкраїни від 17.02.2022 № 2075-IX «Про хмарні послуги» (далі -Закон № 2075-IX)технологія забезпечення дистанційного доступу на вимогу користувача до хмарної інфраструктури через електронні комунікаційні мережі визначається як технологія хмарних обчислень;

хмара (хмарна інфраструктура) - сукупність динамічнорозподілюваних та налаштовуваних хмарних ресурсів, що можуть бути оперативно надані користувачу хмарних послуг і вивільнені через глобальну та локальні мережі передачі даних;

хмарна послуга –  послуга з надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень.

Хмарні ресурси – будь-які технічні та програмні засоби або інші компоненти інформаційної (автоматизованої) системи, доступ до яких забезпечують технології хмарних обчислень, зокрема процесорний час (обчислювальна потужність), місце у сховищах даних, обчислювальні мережі, бази даних і комп’ютерні програми.

Частиною другою ст. 3 Закону № 2075-IX визначено, що до хмарних послуг, зокрема, належить платформа як послуга – хмарна послуга, що полягає у наданні користувачу хмарних послуг доступу до інфраструктури та наборів комп’ютерних програм (операційних систем, системних комп’ютерних програм, програмних засобів для комп’ютерного програмування, програмних засобів управління базами даних) за допомогою технології хмарних обчислень.

Відповідно до ст. 420 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) комп’ютерні програми належать до об’єктів інтелектуального права.

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом (ст. 418 ЦКУ).

Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, які передбачають використання об’єкта права інтелектуальної власності, здійснюється на підставі договорів, види яких визначені ст. 1107 ЦКУ.

Частиною першою ст. 1108 ЦКУ встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) дозвіл на використання цього об’єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності).

Ліцензіат не має права використовувати об’єкт права інтелектуальної власності в іншій сфері, ніж визначено ліцензією на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

Частиною першою ст. 1109 ЦКУ встановлено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов’язується вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором.

Частиною третьою ст. 1108 ЦКУ передбачено, що ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері.

При цьому, у випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об’єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором (частина друга ст. 1109 ЦКУ).

Пунктом 9 ст. 1109 ЦКУ передбачено, що умови ліцензійного договору, які суперечать положенням ЦКУ, є нікчемними.

Підпунктом 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Згідно із п. 26 ст. 1 Закону України від 01 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон № 2811) комп’ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером (настільним комп’ютером, ноутбуком, смартфоном, ігровою приставкою, смарт-телевізором тощо), які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату, зокрема операційна система, прикладна програма, виражені у вихідному або об’єктному кодах.

Виходячи із вказаного вище, надання доступу до програмного продукту в мережі Інтернет є придбанням доступу до хмарної послуги для використання у якості програмного забезпечення за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для подальшого перепродажу кінцевому споживачу у якості програмного забезпечення як мобільного додатку, і плата за таке придбання не підпадає під визначення роялті.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).