Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.07.2023 р. № 1964/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула лист щодо питання податкових наслідків здійснення операції із внесення засновником товариства до статутного капіталу додаткового внеску у розмірі кредиторської заборгованості товариства перед таким засновникомта, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє наступне.

Відповідно до інформації, наданої в запиті, підприємство отримало позику від нерезидента. В бухгалтерському обліку підприємство має кредиторську заборгованість по отриманій позиці та нарахованих процентах, кредиторську заборгованість перед нерезидентом – засновником згідно договору відступлення права вимоги. В майбутньому планується здійснення нерезидентом внеску такої кредиторської заборгованості в додатковий капітал підприємства.

Заявник запитує:

Чи передбачено положеннями Кодексу коригування фінансового результату до оподаткування по операціях із внесення нерезидентом-засновником додаткового внеску в додатковий капітал резидента у вигляді кредиторської заборгованості по договору позики (в частині тіла позики) та згідно договору відступлення права вимоги без збільшення статутного капіталу?

Частиною першою ст. 113 Господарського кодексу України (далі – ГКУ),встановлено, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Відповідно до частини другої ст. 115 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Разом з тим, частиною першою ст. 601 ЦКУ передбачена можливість припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Також, згідно із частиною першою ст. 203 ЦКУ зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною третьою ст. 203 ГКУ встановлено, що господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбаченорізниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціямидодаткового внеску в додатковий капітал підприємства у вигляді кредиторської заборгованості по договору позики (в частині тіла позики) та згідно договору відступлення права вимоги та внаслідок цього припинення кредиторської заборгованості.

Отже, такіопераціївідображаютьсязгідно з правилами бухгалтерськогообліку при визначенніфінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Таким чином, з питання відображення в бухгалтерському обліку операцій із внесення додаткового внеску в додатковий капітал та внаслідок цього припинення заборгованості товариства перед кредитором-нерезидентом, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).