Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо надання роз’яснень стосовно строку позовної давності Товариства яке має кредиторську заборгованість перед іноземним постачальником та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що Товариство має кредиторську заборгованість перед іноземним постачальником, строк позовної давності по якій закінчується у ІІІ кварталі 2023 року, але початок перебігу строку позовної давності припадає на час, коли вже діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, а саме 03.08.2020.
При цьому згідно з пунктами 12, 19 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ)строки позовної давності встановлені статтею 257 ЦКУ продовжуються на строк дії карантину та на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:
1.Чи можна вважати цю кредиторську заборгованість такою, по якій початок перебігу строку позовної давності почнеться після завершення карантину та воєнного стану, залежно від того, що станеться пізніше?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до статті 256 ЦКУ позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦКУ).
Загальний строк позовної давності становить три роки (стаття 257 ЦКУ).
Проте, з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID – 19) пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ строки визначені статтею 257 ЦКУ продовжені на строк дії карантину.
Відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строк, визначений статтею 257 ЦКУ, продовжується на строк його дії.
Водночас стаття 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (далі – Конвенція), яка набула чинності для України 01.04.1994, установлено, що для країн-учасниць, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (якщо укладені ними контракти не суперечать вимогам Конвенції), строк позовної давності становить чотири роки.
Згідно із статтею 9 Конституції України вищезазначена Конвенція є частиною національного законодавства України.
Тобто, до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, за винятком тих, перелік яких наведено у статті 4 Конвенції, застосовується 4-річний строк позовної давності, встановлений статтею 8 Конвенції, за умови, що комерційні підприємства сторін договору у момент його укладення перебувають у Договірних державах.
Перелік країн, які є учасниками Конвенції про позовну давність, наведено у листі Міністерства закордонних справ України від 17.12.2007 №72/19-612/1-3811.
Крім того, відповідно до статті 9 Конвенції початок перебігу строку позовної давності не відкладається через те, що:
одна сторона може бути зобов’язана надіслати іншій стороні повідомлення;
в арбітражній угоді міститься умова, згідно з якою до ухвалення арбітражного рішення не виникає ніякого права на вимогу.
Статтею 21 Конвенції встановлено, якщо перебіг строку позовної давності не може бути припинений кредитором через незалежні від нього обставини і яких він не може уникнути або подолати, то строк позовної давності не буде вважатися тим, що минув, до закінчення одного року від дня припинення дії відповідної обставини.
Тобто фактично Конвенція надає формальну можливість продовжити строк позовної давності навіть на довші строки, ніж ЦКУ.
Однак, у рамках Конвенції продовження строку позовної давності не відбувається автоматично у зв’язку із воєнним станом, а за кожним контрактом необхідно окремо доводити форс-мажор і, відповідно, підстави для продовження строку.
Разом з цим, згідно зі статтею 23 Конвенції незалежно від положень Конвенції строк позовної давності у будь-якому випадку минає не пізніше ніж через десять років від дня, коли цей строк розпочався.
Враховуючи зазначене та з огляду на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року по всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»,початок перебігу строку позовної давності у Товариства почався з 01.07.2023.
Разом з цим, повідомляємо, що у зверненні не зазначено умови взаємовідносин резидента з іноземним постачальником.
Так, кожний конкретний випадок взаємовідносин у зовнішньоекономічній діяльності необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |