Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2023 р. № 1993/ІПК/99-00-24-04-02-06

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваш запитна отримання індивідуальної податкової консультації щодо дотримання вимог валютного законодавствау межах компетенції повідомляє таке.

Як зазначено у зверненні, платником податку - фізичною особою – підприємцем  укладено зовнішньоекономічний контракт,  відповідно до якого платник придбав товар за цінами та на умовах, що визначені специфікацією, платником було здійснено оплату за товар. На виконання умов контракту продавцем було здійснено відправку товару,який після прибуття на митну територію України був доставлений на митний склад.

У зв’язку із військовою агресією російської федерації 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан. На території, де був розміщений митний склад, велися активні бойові дії, в результаті потрапляння вибухового снаряду сталася пожежа, як наслідок, складські приміщення були зруйновані, товарно-матеріальні цінності знищені, що підтверджується актом про пожежу від. Утримувачу складу, на якого було покладено обов’язок зберігання під митним контролем товарів, що переміщуються  через митний кордон України,регіональною Торгово-промисловою палатоювидано Сертифікат про форс-мажорні обставини(обставин непереборної сили).

Крім того, Державною митною службою України складено акт про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, в додатку 2 до акта зафіксовано факт знищення товару за митною декларацією платника, прийнято рішення про припинення митного режиму митного складу, зокрема, за митною декларацією платника.

Отже, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.

1. Чи була імпортна операція завершена внаслідок знищення товару?

2. Чи має подія повного знищення товарів, підтверджена компетентними органами, наслідок у вигляді зменшення суми вартості товарів, що імпортуються, насуму їх вартості та досягнення такої суми рівня незначної?

3. Чи є досягнення сум незавершених розрахунків за операцією з імпорту товарів, яка підлягала валютному нагляду, рівня незначної, фактом, що виключає поширення граничних строків розрахунків на цю операцію?

4. Чи наявні у платника порушення строків розрахунків за операцією з імпорту товару?

5. Чи є підстави для прийняття контролюючим органом рішення про застосування до платника штрафних санкцій відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції»?

Звертаємо увагу, в зверненні є посилання на документи та зазначено, що копії цих документів додаються, проте жодна копія документів не долучена до звернення.

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 зазначено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України, а також мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина третястатті 13 Закону № 2473).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлені пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), становлять 365 календарних днів.

У зв’язку з введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64/2022) воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято постанову від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», зі змінами і доповненнями, від 07.07.2022, якою граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 05 квітня 2022 року становлять 180 календарних днів.

Враховуючи зазначене, для операцій, які проведено до 05 квітня 2022 року, граничні строки розрахунків встановлені 365 днів.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків згідно із частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, одна зі сторін договору (контракту) повинна довести, що наявні обставини мають відношення до конкретного господарського зобов’язання та унеможливлюють отримання товару. 

Даний факт необхідно засвідчити відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни-нерезидента та/або сертифікатом Торгово- промислової палати (далі – ТТП).

Пунктом 6 Регламенту засвідчення ТТПУкраїни та регіональними ТТП форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі – Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14¹ Закону України від 02 грудня 1997 року             № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов’язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною ТТП.

Враховуючи вимоги Закону № 2473 та Регламенту ТПП повідомляємо, що для звільнення платника від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товару, встановлених НБУ, необхідно отримати сертифікат ТПП України про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

Щодо питання 1

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 квітня1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Тобто, імпортною операція буде вважатися при виконанні обох умов, з моменту завершення останньої операції.

При цьому згідно із частиною першою статті 74 Митного кодексу України (далі – МКУ) імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Підпунктом «б» пункту 61 частини першої статті 4 МКУ визначено, що українські товари – це товари, ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на цій території.

Згідно зі статтею 76 МКУ товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів. Підтвердженням українського статусу товарів, зазначених у частині першій цієї статті, є митна декларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг.

Випуск товарів – це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети; вільний обіг – обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку митних органів України (пункт 5 та 6 частини першої статті 4 МКУ).

Пунктом 4 частини четвертої статті 54 МКУ передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються.

Відповідно до статті 255 МКУмитне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з МКУ товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335МКУ. Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року№ 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Крім того, частиною четвертою статті 75 МКУ встановлено, якщо іноземні товари після ввезення їх на митну територію України були пошкоджені або втрачені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили або внаслідок протиправних дій третіх осіб, що підтверджується документально, за рішенням декларанта вони можуть бути заявлені митному органу у митний режим імпорту в пошкодженому стані чи у фактичній кількості з додержанням щодо них встановлених відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У разі втрати товарів після ввезення їх на митну територію України внаслідок протиправних дій третіх осіб митні платежі, встановлені на імпорт таких товарів, підлягають сплаті в повному обсязі у порядку, встановленому МКУ. За рішенням декларанта або уповноваженої ним особи допускається поміщення пошкоджених товарів в інші митні режими.

Іноземні товари, що зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або строків зберігання, установлених частинами першою і другою цієї статті, повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані. Якщо іноземні товари під час зберігання в митному режимі митного складу були зіпсовані або ушкоджені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, такі товари за умови належного підтвердження зазначених фактів дозволяється декларувати для вільного обігу на митній території України так, ніби вони були ввезені в зіпсованому (ушкодженому) стані (частина третя статті 125 МКУ).

Завершення митного режиму митного складу здійснюється відповідно до статті 129 МКУ.

Митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим, що допускається МКУ, а також у випадках, передбачених частиною третьою  статті 129.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 129 МКУ митний режим митного складу припиняється митним органом у разі повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі припинення митного режиму митного складу згідно з частиною третьою цієї статті поміщення цих товарів у інший митний режим не вимагається, а забезпечення сплати митних платежів, надане відповідно до частини четвертої статті 127 МКУ, підлягає поверненню (вивільненню)(пункт 4 частини третьої статті 129 МКУ).

Знищення або руйнування – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (частина перша статті 175 МКУ).

Товари, які протягом строку тимчасового зберігання під митним контролем стали непридатними, були зіпсовані чи пошкоджені внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, підлягають митному оформленню як такі, що надійшли на митну територію України у непридатному, зіпсованому або пошкодженому стані (частина перша статті 205  МКУ).

Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення уповноваженими банками нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (у тому числі щодо початку та завершення валютного нагляду за експортно-імпортними операціями) регулюються Законом № 2473, Положенням № 5, Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі – Інструкція № 7).

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Інструкції № 7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків, зокрема за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів митних декларацій, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III Інструкції № 7, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі митних декларацій, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III Інструкції № 7, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митних декларацій типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім митних декларацій), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється митна декларація (підпункт 2 пункту 9 Інструкції № 7).

Водночас банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III Інструкції № 7, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності, зокрема, повідомлення від органу валютного нагляду, що здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства, про те, що немає порушень граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту, імпорту товарів, про яку банком надавалась інформація НБУ згідно з підпунктом 1 пункту 25 розділу IV Інструкції № 7 (підпункт 7 пункту 10 Інструкції № 7).

Тобто датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України є дата надходження товару, фактичного перетину ним митного кордону, що підтверджується проставленням відповідних митних забезпечень на товаросупровідних та товарно-транспортних документах.

При цьому для цілей валютного контролю, свідченням завершення операції у разі імпорту продукції, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягала митному оформленню, і, як наслідок, зняття банком такої імпортної операції з валютного контролю, є наявність одного із типів митної декларації, зазначених у підпункті 2 пункту 9 Інструкції № 7 або наявність повідомлення від органу валютного нагляду про те, що немає порушень граничних строків розрахунків за операцією резидента з імпорту товарів згідно з підпунктом 7 пункту 10 Інструкції № 7.

Проставлення відповідних митних забезпечень на товаросупровідних та товарно-транспортних документах, складання необхідного типу митної декларації не належить до компетенції податкового органу. З даного питання необхідно звернутися до Державної митної служби України.

Разом з тимпісля отримання вищезазначених документів від митного органу з метою вирішення питання щодо завершення банком здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, пропонуємо звернутися до обслуговуючого банку, як агента валютного нагляду, що здійснює безпосередній нагляд за дотриманням валютного законодавства клієнтами, що здійснюють валютні операції через цей банк.

Щодо питань 2, 3

Відповідно до підпункту 1 пункту 9 Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).

Згідно із підпунктом 7 пункту 2 розділу I Положення № 5 незначний розмір валютної операції - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України від 06 грудня 2019 року№ 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі –Закон № 361), який на сьогодні складає 400 тисяч гривень.

Відповідно до пункту 12 розділу III Інструкції № 7 зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором, зокрема:

відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена ТТП або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.

Банк відповідно до вимог Інструкції № 7 самостійно приймає рішення про завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків (пункт 13 Інструкції № 7).

З огляду на зазначене, внаслідок дій форс-мажорних обставин може бути переглянуто ціну недопоставленного товару, зміна ціни має бути підтверджена ТТП. Крім того, якщо товар знищено також може бути здійснено перегляд ціни товару, наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження. У разі, якщо за результатами перегляду ціни вартість товару буде меншою за розмір, передбачений Законом № 361тотака вартість товару, згідно із підпунктом 7 пункту 2 розділу I Положення № 5, буде вважатися «незначним розміром валютної операції». На підставі чого та відповідно до підпункту 1 пункту 9 Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

Щодо питань 4,5

Висновки щодо наявності факту порушення граничних строків розрахунків за імпортною операцією та підстав для нарахування пені, згідно з частиною 5 статті 13 Закону України № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим наголошуємо, що кожен конкретний випадок взаємовідносин за імпортно-експортними операціями слід розглядати з урахуванням усіх документів та періодів часу, в яких проведені зовнішньоекономічні операції зазначені у запиті.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з підпунктом 69.9пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крімвипадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.