Державна податкова служба України на звернення товаристваз обмеженою відповідальністю (далі – Товариство), надісланого листом ГУ ДПС у Харківській областіщодо відображення заявником доходу від будь-якої діяльності (р. 01) у податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Податкова декларація) у разі переходу з загальної системи оподаткування на єдиний податок за ставкою 2 відсотки та необхідності подання уточнюючої Податкової декларації у разізаповненнятаких показників доходу, які не вплинули на зміну фінансового результату до оподаткування, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні,Товариство в листопаді 2022 року (02.11.2022) змінило систему оподаткування, та із загальної системи оподаткування перейшло на спрощену систему оподаткування з особливостями оподаткування(єдиний податок третьої групизі ставкою 2 відсотки), неплатник ПДВ.
У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 року № 101) зі змінами, за рікТовариством у рядку 01 «Дохід від будь якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» відображено дохід за час перебування підприємства на загальній системі оподаткування.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1.Чи потрібно відображати у Податковій декларації за рік у рядку 01 всю суму доходу, враховуючи період, коли підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування та на загальній системі оподаткування?
2.Чи потрібно подавати уточнюючу Податкову декларацію за звітний (податковий) період рік, якщо сума доходу у рядку 01 Податкової декларації відображена за період, коли підприємство перебувало на загальній системі оподаткування, при цьому цей показник не вплинув на фінансовий результат до оподаткування, відображений у рядку 02 Податкової декларації за рік?
Щодо питань 1-2
За даними інформаційних систем ДПС Товариство перейшло на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з листопада 2022 року (02.11.2022).
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, як встановлено п. 137.4 статті 137 Кодексу, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 цього Кодексу.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Кодексу, є додатком, зокрема, до Податкової декларації та її невід’ємною частиною.
Частиною першою ст. 13 Закону № 996 встановлено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців.
Поряд з цим п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами передбачено, що платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому Кодексом для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Згідно з підпунктом 9.11 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу платники податку на прибуток підприємств (у тому числі платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень), які прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, або відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за той період (періоди) протягом календарного року, в якому (яких) платник був платником податку на прибуток підприємств.
Крім того, слід враховувати, що відповідно до абзацу сьомого п.п. 9.12 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п. 137.5 ст. 137 Кодексу обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.
Таким чином, якщо Товариство було платником податку на прибуток та здійснило перехід на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки з листопада місяця відповідного календарного року, такий платник зобов’язаний подати Податкову декларацію за звітний (податковий) період рік. У цій декларації мають бути враховані наростаючим підсумком результати діяльності, починаючи з 01 січня звітного року до дати переходу на єдиний податок у листопаді такого звітного року. Разом з такою Податковою декларацією необхідно подати річну фінансову звітність за відповідний календарний рік.
При цьому, Товариство у річнійПодатковій декларації, поданій за період з 01 січня до дати переходу на єдиний податок разом з річною фінансовою звітністю, у рядку 01 декларує річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, не враховуючи період перебування на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки.
Зазначаємо, що пунктом 46.4 статті 46 Кодексу передбачено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, то такий платник у разі необхідності може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено ст. 50 Кодексу.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Враховуючи викладене, у разі самостійного виявлення помилки у раніше поданій Податковій декларації, зокрема, у рядку 01 (дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) відповідно до правил бухгалтерського обліку), який не вплинувна зміну показників фінансового результату до оподаткування, Товариство може виправити таку помилку або шляхом подання уточнюючої декларації до такої Податкової декларації, або зазначити відповідні уточнені показники у додатку ВП до звітної Податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, в залежності від обраного способу виправлення помилок.
Платник податків має право не подавати такий уточнюючий розрахунок, якщо відповідні показники ним вірно зазначені у складі звітної Податкової декларації.
Крім того, інформуємо, на підставі пункту 528, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу зупинявся(ється) перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |