Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.07.2023 р. № 2121/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно правомірності застосування Договору обслуговування торгової точки (аутстафінгу) до роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює господарську діяльність за основним КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та має ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, перебуває на загальній системі оподаткування, платник ПДВ.

Між Товариством та суб’єктами господарювання (Товариствами з обмеженою відповідальністю та Фізичними особами – підприємцями) (далі –ТОВ і ФОП), що надають послуги з надання персоналу укладено договір обслуговування торгової точки (аутстафінгу) Замовнику. Замовником послуг є Товариство, Виконавцем – відповідні ТОВ та ФОП. Приміщення торгової точки знаходиться в користуванні Товариства на підставі Договору суборенди. Товар, що реалізується в торговій точці, в тому числі підакцизний (алкогольні напої, тютюнові вироби) належать Товариству, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видані Товариству.

У вказаній даній точці для обслуговування споживачів залучений персонал виключно Виконавця. Вказані особи не перебувають у трудових відносинах з Товариством, трудові договори у них укладені з Виконавцем. В торговій точці залучені лише особи по договору надання персоналу – Договору обслуговування торгової точки (аутстафінгу).

Товариство запитує:

1. Чи будуть дотримані при здійсненні господарської операції згідно Договору обслуговування торгової точки (аутстафінгу) вимоги п.п. 14.1.183     п. 14.1 ст. 14 Кодексу та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481)?

2. Чи має право Товариство допустити у торговій точці, що перебуває в користуванні Товариства на підставі договору суборенди, до роздрібної реалізації підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів), що є власністю Товариства при діючих ліцензіях на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами виданих Товариству, осіб, які не перебувають у трудових відносинах з Товариством, а залучені на підставі договору надання персоналу - Договору обслуговування торгової точки (аутстафінгу), що надані суб’єктом господарювання, який надає послуги надання персоналу передбачені п.п. 14.1.183 п. 14.1 ст. 14 Кодексу? При цьому на торговій точці будуть надавати послуги лише особи залучені Виконавцем для надання послуг.

Щодо зазначених питань

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або  програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Згідно із частиною двадцять першою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно із частиною тридцять сьомою ст. 15 Закону № 481 у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Згідно із частиною першою ст. 17 Закону № 481 за порушення норм цього Закону, зокрема, щодо торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною другою ст. 17 Закону № 481 встановлено розмір фінансових санкцій у вигляді штрафів, які застосовуються до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), за порушення норм цього Закону.

Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95 - ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (далі – Закон № 265).

Відповідно до ст. 17 розділу V Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до п.п. 14.1.183 п. 14.1 ст. 14 Кодексу послуга з надання персоналу - господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені.

Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.

Суб’єкт господарювання несе відповідальність як за законність укладення договорів, що супроводжують його діяльність, так і за дії осіб, що уповноважені ним на виконання тих чи інших функцій, незалежно від виду (типу) договору, на підставі якого таке уповноваження відбулося.

Отже, при здійсненні господарської операції згідно Договору обслуговування торгової точки (аутстафінгу), суб’єкту господарювання необхідно дотримуватись норм законодавства, зокрема, Закону № 481 та  Закону № 265, суб’єкт господарювання несе повну відповідальність за належну організацію роботи касирів, дотримання ними вимог порядку проведення розрахунків за товари, роботи, послуги, належне оформлення розрахункових та касових документів, дотримання законодавства з питань обігу підакцизних товарів.

Поряд з цим інформуємо, що діяльність суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця урегульовано статтею 39 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення».

Питання щодо відповідності чинному законодавству використання Товариством осіб, які не перебувають з ним у трудових відносинах, а залучені на підставі договору надання персоналу, не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи, використання праці іноземців та осіб без громадянства, наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування, здійснює Державна служба України з питань праці.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу зупинено перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.